Чи стане людина постраждалою в повсякденних умовах життя – значною мірою залежить від неї самої. Дотримання всім відомих правил дорожнього руху та техніки безпеки значно зменшує вірогідність транспортного, побутового та виробничого травматизму. Цей перелік можна продовжувати і далі. Але, на жаль, статистика вперто свідчить про зростання випадків, коли людина терміново потребує медичної допомоги через власну необачність або екстремальні ситуації, в яких вона опинилася. За таких обставин людина іноді може сподіватися лише на допомогу випадкових людей або розраховувати лише на себе.

Саме у таких ситуаціях вміння надати першу допомогу (її ще називають долікарською) собі та оточуючим стає вирішальним для збереження здоров’я, а, іноді, і життя. І тоді багато залежить від адекватності, правильності та своєчасності дій.

Цей матеріал   містить відомості про основні прийоми надання різних видів першої  допомоги при   травмах та нещасних випадках, звернуто увагу на неприпустимість окремих помилкових дій під час її надання.

Матеріал   буде публікуватись щомісячно.

Запрошуємо до переглядів.

Перша допомога потерпілому, яку надають  немедичні працівники, не має замінювати допомогу з боку медичного персоналу і має надаватися лише до прибуття лікаря; ця допомога має обмежуватися лише певними видами (заходи щодо оживлення, тимчасова зупинка кровотечі, перев’язування рани, охолодження опіку або термоізоляція відмороження, правильне зігрівання при переохолодженні, іммобілізація перелому, перенесення та перевезення потерпілого).

При деяких ушкодженнях необхідно зняти з потерпілого одяг, наприклад, при термічних опіках, пораненнях. Краще це зробити в приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, штани, сорочку) із здорової сторони тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з ушкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. Під час кровотечі одяг достатньо розрізати вище рани. При переломі хребта, коли не можна ворушити потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на великі відстані. Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла або ковдри, які настеляють на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого. В мокру погоду треба користуватись брезентом, палаткою або іншими матеріалами, що не пропускають воду.

Потерпілий завжди потребує морально-психологічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота – це фактори, що допоможуть подолати наслідки травми, нещастя. Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необережності, недотриманні правил безпеки   тощо. Правильний психологічний вплив і поведінка тих, хто оточує потерпілого, хто надає йому підтримку, вже є долікарською допомогою.

При наданні першої допомоги слід керуватися наступними принципами:

1. правильність і доцільність;
2. швидкість;
3. обдуманість, рішучість і спокій.

• Зберігайте спокій. Якою б серйозною не була травма або небезпечна ситуація, паніка тільки ослабить вашу здатність думати і зменшить ефективність ваших дій. Крім того ви втратите час, а в кризовій ситуації час може вирішити на користь життя або смерті.
• Уникайте непотрібного ризику. Це не боягузтво. Ви не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.
• Перш ніж діяти, подумайте ретельно і спокійно, але, по можливості, швидко. Намагайтеся заспокоїти і втішити потерпілих.
• З’ясуйте, чи немає інших уцілілих людей, що зберегли активність і могли б допомогти вам впоратися з ситуацією. Зокрема, запитайте, чи немає серед присутніх медиків або досвідчених людей.
• При оцінюванні наслідків нещасного випадку максимально використовуйте свої органи чуття. Питайте, дивіться, слухайте, нюхайте. Потім подумайте і дійте. Попросіть потерпілого описати свої скарги, сказати вам, що, на його думку, відбулося, і що, згідно його відчуттів, у нього не в порядку.

Способи надання першої допомоги залежать від стану потерпілого.

Якщо потерпілий дихає дуже рідко і судорожно (як би із схлипуванням), але у нього прощупується пульс, то необхідно негайно робити штучне дихання.

Якщо у потерпілого відсутні свідомість, дихання, пульс, шкірний покрив синюшний, а зіниці розширені, слід негайно приступити до реанімації (тобто оживлення) проведенням штучного дихання і зовнішнього (непрямого) масажу серця.

Не слід роздягати потерпілого, втрачаючи на це дорогоцінні секунди. Спроби реанімації ефективні в тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4-6 хвилин, тому першу допомогу слід надавати негайно.

Не можна потерпілого вважати померлим, висновок про смерть роблять тільки медичні  фахівці. Приступивши до реанімації, слід обов’язково забезпечити і виклик швидкої медичної допомоги (зателефонувати за телефоном 103 або 112, або доручити зробити це іншій особі).

Підготувала  фельдшер із санітарної освіти
КНП «Перша  Черкаська  міська лікарня»
Семиліт Л.М.