Як вижити у разі ядерного вибуху  

Як кажуть, якщо у людини є рушниця, то колись їй захочеться вистрілити. Те ж саме можна сказати і про запаси ядерної зброї у різних країнах.

Але навіщо тоді його виробляти? Звучить жахливо і сумно, але вибух може статися не обов’язково при атаці. Це може статися із-за неправильного зберігання або помилки при випробуваннях.

А у разі гіпотетичного військового конфлікту, по ядерних електростанціях, як стратегічних об’єктах, може бути завдано удару з відповідними наслідками.

Ми сподіваємося, що наше суспільство досить розумне для того, щоб ніколи не почати ракетно-ядерну атаку. Але все ж потрібно знати, як вести себе в будь-якій життєвій ситуації, тому радимо  ознайомитися з цими правилами.

При сучасних засобах зв’язку і оповіщення не дізнатися про небезпеку  просто неможливо. Якщо ти почув сигнал тривоги, негайно вмикай радіо, інтернет, телевізор — абсолютно з усіх джерел буде йти один і той же текст. Постарайся прослухати поради до самого кінця, саме тут повідомлять про план подальших дій, дадуть чіткі вказівки: куди і як ховатися, і скільки у тебе є часу.

 Головне —не піддаватися паніці.

В разі ракетно-ядерного удару головне завдання — вижити. Тому не думай витрачати час на збір коштовностей і одягу на всі випадки життя. Достатньо взяти документи, які завжди мають бути напоготові, упаковані у водонепроникний футляр і зберігатись в легкодоступному місці, разом з найнеобхіднішими у воєнний стан предметами, харчовими продуктами тривалого зберігання, водою та лікарськими засобами.

Почувши протяжний сигнал сирени, знай, що для укриття у безпечному місці у тебе є близько 10 хвилин.

Вибух ядерної бомби

Потрібно пам’ятати, що люди, які опиняться в епіцентрі вибуху ядерної бомби, не виживають.

Для того, щоб себе захистити, необхідно знати вражаючі фактори ядерного вибуху.

1. У момент вибуху ядерного заряду відбувається спалах, який триває кілька секунд та супроводжується світловим випромінюванням, яке викликає масові пожежі та сильні термічні опіки у людей, може призвести до втрати зору, навіть якщо ти знаходишся далеко від епіцентру.

Захист: заховатись за будь-якою, бажано капітальною спорудою, що створює тінь.

2. Вибухова хвиля, яка розповсюджується в усі боки від епіцентру, небезпечна великим тиском повітря, який з величезною швидкістю зносить на своєму шляху все, що може бути знесено, в тому числі скло, метал, огорожі, дерев’яні предмети, уламки будівель тощо, руйнує будівлі та інші споруди і несе смертельну небезпеку для людини.

Захист: Товсті стіни бомбосховища можуть витримати вибух, однак вибухова хвиля знищить все живе. Якщо ти бачиш величезне скупчення народу, який в паніці намагається потрапити у бомбосховище, краще не штовхайся з ними, а скоріше сховайся у якомусь підвалі. Так у тебе буде більше шансів врятувати своє життя.

Якщо ти перебуваєш далеко від будь-яких бомбосховищ і підвалів або просто почав панікувати, сховайся у будь-якому будинку або за кам’яною стіною, або просто ляж на землю, ногами до центру вибуху, закрий голову руками і відкрий рот.

3. Проникаюча радіація. У момент підриву боєприпасу, відбувається одноразовий сплеск іонізуючого випромінювання, що впливає на живі тканини. Проникаюча здатність радіації різна, що до речі враховано при конструюванні лічильників Гейгера, щоб досягти максимальної чутливості до того чи іншого виду променів.

➦ Альфа-випромінювання не проникає у поверхню шкіри глибше, ніж на один міліметр, тому можливий лише опік.

➦ Гамма-випромінювання пронизує людину наскрізь і може радикально пошкодити структуру ДНК.

Через 24 години після вибуху радіоактивність зменшується майже в 1000 000 разів. Продукти ядерної реакції, що довго не живуть, швидко розпадаються, що покаже вимірюваний радіацію дозиметр. Вплив мають і атмосферні чинники. Вітер переносить радіоактивні опади на десятки та сотні кілометрів від зони ураження, хоча основне забруднення спостерігається у десятикілометровій ділянці від епіцентру.

Розрізняють зовнішнє та внутрішнє опромінення

Різниця полягає у місцезнаходженні джерела: за межами тіла чи всередині нього.

Внутрішнє джерело, яке виникає при вживанні забруднених смертоносними радіонуклідами харчових продуктів, води, вдиханні повітря тощо, на порядок небезпечніше – людина фактично «носить»   його в собі цілодобово та «згорає» буквально за кілька днів.

Органи людського тіла відрізняються вибірковою здатністю до накопичення              радіонуклідів:

•        цезій — у нирках;
•        стронцій — у кістках;
•        радіоактивний йод – у щитовидній залозі;
•        плутоній — у репродуктивних органах.

При цьому, збройовий плутоній виводиться, і то лише наполовину, через 200 років, що перевищує тривалість життя будь-якої істоти.

Захист: Якщо ти настільки близько перебуваєш від епіцентру вибуху, що видно сам спалах, пам’ятай, що тобі необхідно укритися від радіоктівних опадів, які з’являться в такому випадку, протягом 20 хвилин, все залежить від віддаленості від епіцентру. Важливо пам’ятати, що радіоактивні частки розносяться вітром на сотні кілометрів.

Бажано попередньо поцікавитись про місцезнаходження бомбосховищ у твоєму місті.

Перший варіант: Якщо в момент ядерного вибуху ти перебував у бомбосховищі, то залишайся в ньому ще кілька днів. Справа в тому, що тієї радіації, яка буде на поверхні, досить, щоб убити людину. Вже через 3-4 дні особливо небезпечні радіоактивні речовини знизять свою убивчу дію. Чим довше ти будеш ховатися в укритті, тим більше шансів залишитися живим і здоровим.

Якщо укриття частково зруйноване, у ньому не варто залишатися, навіть якщо є достатня кількість води і продуктів. Головна причина та ж — радіація. Швидше покинь зону епіцентру вибуху.

При виході на поверхню дотримуйся цієї інструкції:

Спробуй закрити всі частини тіла, щоб на них не потрапляв радіоактивний пил.

Захищай органи дихання протигазом або будівельною маскою, в крайньому разі підійде волога ганчірка. Якщо є можливість,   пересувайся від епіцентру вибуху навпроти вітру.

Воду краще пити пляшкову, яка була розфасована до вибуху. Якщо такої немає, можна пити з джерел та струмків, течія яких направлена до епіцентру вибуху, а не навпаки.

 Після прибуття у безпечну місцевість відразу ж зніми одяг, прийми душ, надягни безпечний одяг і приймай всі медикаменти, які дають медики.

Не панікуй і по можливості допомагай іншим впоратися з бідою.

Другий варіант полягає в тому, щоб піти якомога швидше із зони ураження. Якщо ти перебуваєш у будинку з газовими трубами – забирайся звідти подалі, інакше ризикуєш підсмажитися якщо не від радіації, то від несподіваних пожеж, що спричинені вибухами газу. Саме пожежі будуть більш небезпечними, ніж  випромінювання.

Незалежно від того, який варіант ти обрав, вибиратися з укриття доведеться. У будь-якому випадку, треба йти подалі від міста, обходити будівлі, які впали в результаті ударної хвилі, і не натикатися на вітер в спину. Перші кілька діб небезпечні тим, що залишки і радіоактивний пил осідають на всьому і приносять шкоду, переносяться вітром, осідають на вашому одязі і т.д. Дихати пилом – значить самовільно вдихати продукти первинного і вторинного розпаду радіоактивних елементів, які смертельно небезпечні для всіх внутрішніх органів. Намагайся рухатися в напрямку від епіцентру вибуху, не торкатися голою шкірою до чого-небудь, прикривати рот і ніс маскою, пити воду тільки з водопроводу або бутильовану, якщо і проточну, то тільки в тому випадку, якщо джерело спрямоване не з боку вибуху.

Бійся низин на місцевості, там найчастіше осідає пил і концентрується радіація. Також постарайся по мінімуму контактувати з грунтом: не сідай  і не лягай на землю.

Найжахливіше, що може трапитися – це може початися чорний дощик із грибних хмар. Уяви собі, що в кожній крапельці міститься смертельна доза найнебезпечнішої отрути і ховайся куди завгодно і як можна швидше.

При пересуванні по місцевості не підходь  до пошкоджених вибухом будівель і до зон, позначених знаками «небезпечні матеріали» і «небезпека радіації».

Сподіваємося, поради не знадобляться…

                                                                                                              Семиліт Л.М.