Глюкоза є основним джерелом енергії, універсальним паливом для наших клітин, і  яка, згораючи, забезпечує нормальну функцію мозку, печінки, серця і м’язів, особливо при додаткових навантаженнях.

Звідки ж з’являється у наших судинах глюкоза?

По-перше, з їжі. Вуглеводи входять до складу багатьох продуктів.

Глюкоза може вироблятися і самим організмом – печінкою.

А для того щоб глюкоза потрапила в клітини, потрібен інсулін.

Інсулін – це білковий гормон, що виробляється підшлунковою залозою, саме він доставляє глюкозу в клітини для задоволення її потреб, тобто інсулін є ключем, який повинен відкрити двері в будинок, щоб туди потрапило паливо для печі.  Не натопиш будинок – тепла не буде. Якщо немає інсуліну (немає ключа), то глюкоза в клітину потрапити не може, хоча її й багато в крові.

Як же виникає діабет?

Абсолютний брак інсуліну буває при 1 типі цукрового діабету, до виникнення якого призводить руйнування бета-клітин підшлункової залози, що виробляють інсулін. Це відбувається, коли наша власна імунна система починає сприймати ці клітини як ворожі організму і знищує їх. Виявляється діабет після того, як загинуло більше ніж 80% бета-клітин. Найгірше, що безповоротно зникають єдині постачальники інсуліну. У цьому випадку люди змушені щодня робити собі ін’єкції інсуліну.

При 2 типі цукрового діабету інсулін є, його може бути більше, ніж потрібно, але він не працює – тобто ключ зламаний або, частіше, клітини його не сприймають – зламаний замок. Коли чутливість організму до власного інсуліну   знижується настільки, що виникає клінічна картина дефіциту інсуліну – практично ті ж ознаки, що й при першому типі діабету – діагностується другий тип цукрового діабету. При 2 типі діабету можливості лікування ширші – від дієти та фізичних вправ до того ж таки інсуліну.

Цукровий діабет (лат. diabetes mellitus) – складне системне захворювання, викликане абсолютним або відносним дефіцитом гормону інсуліну, внаслідок чого в організмі розвивається порушення вуглеводного обміну, зокрема пригнічується утилізація тканинами глюкози. Перша ознака діабету – підвищення вмісту глюкози в крові (гіперглікемія) і як наслідок цього – виділення її із сечею (глюкозурія). Одночасно або трохи пізніше порушуються й процеси обміну жирів, білків, водно-сольовий баланс. Так формується потужний шлейф гормонально-метаболічних (обмінних) змін, що в кінцевому підсумку може призвести до так званих пізніх діабетичних ускладнень: розвитку інфаркту міокарда, інсульту, важких уражень судин сітківки ока, нирок і інших систем. Це ставить діабет у ранг найгостріших медико-соціальних проблем, що вимагають невідкладних рішень.

Істинний   діабет ділиться на два основних типи: інсулінозалежний (I тип), який раніше називали юнацьким, і інсуліннезалежний (II тип), або діабет дорослих.

Які симптоми цукрового діабету?

У ряді випадків діабет до пори до часу не дає про себе знати. Ознаки діабету   при  I і II типу різні. Іноді, може не бути взагалі ніяких ознак, і діабет виявляють при плановому огляді у лікаря . Але існує комплекс симптомів, характерних для цукрового діабету обох типів. Проявляються ознаки залежно від ступеня зниження секреції інсуліну, тривалості захворювання й індивідуальних особливостей хворого.

Основні ознаки цукрового діабету:

Отже, ще раз перерахуємо симптоми цукрового діабет:

1. Поліурія. Виявляється рясним прискореним сечовипусканням в денний, а також у нічний час. Відбувається це через підвищення осмотичного тиску, так як в сечі міститься глюкоза (в нормальному стані, її бути не повинно).
2. Полідипсія. Невгамовна жага. Обумовлена ​​значною втратою рідини через поліурію.
3. Поліфагія. Постійне  відчуття голоду. . Через те, що глюкоза виводиться з сечею, а не надходить в клітини для їх живлення, організм відчуває голодування. Тому підвищується потреба в їжі.
4. Виражена схуднення, яке в подальшому ризикує перерости у виснаження. Цей симптом є, як би продовженням попереднього. Через клітинне голодування організм починає спалювати жирові запаси, для того щоб забезпечити енергетичні втрати

Також, є вторинні симптоми діабету:

1. Сверблячка шкіри, особливо свербіж слизових оболонок.
2. Загальна м’язова слабкість, швидка стомлюваність.
3. Сухість в роті, або присмак заліза на язиці.
4. Частий головний біль.
5. грибкова інфекція.
6. Оніміння кінцівок.
7. Погіршення зору.
8. Іноді з’являються виразки на шкірі, які практично не піддаються лікуванню.
9. Значне і різке зниження імунітету.

Всі вторинні симптоми – це наслідок порушення обміну речовин, і зниження імунітету організму.

Якщо Ви помітили у себе якісь з перерахованих вище симптомів, негайно звертайтеся за компетентної допомогою.

 Цукровий  діабет  II типу виявляється у зрілому віці і зазвичай  пов’язане з неправильним харчуванням. При цукровому діабеті виникають також грипоподібні симптоми, випадіння волосся на ногах, посилення росту волосся на обличчі і  дрібні жовті нарости на тілі, що називаються ксантомами. Баланопостит (запалення крайньої плоті) іноді є першою ознакою діабету у чоловіків й пов’язаний він із частим сечовипусканням.

Які причини розвитку цукрового діабету?

Причини розвитку діабету I і II типів принципово різні.

Діабет I типу виникає частіше в людей у віці до 30 років, на нього страждають близько 10-15% від усього числа хворих. Одна із причин розвитку діабету I типу – ураження вірусами бета-клітин острівців Лангерганса підшлункової залози, що продукують інсулін. У більшості пацієнтів виявленню діабету передує вірусне захворювання, зокрема епідемічний паротит (свинка), краснуха, вірусний гепатит, тяжка форма грипу. Вчені вважають, що віруси уражають бета-клітини підшлункової залози тільки в тих, хто має спадкову схильність до діабету. У багатьох діабет I типу являє собою аутоімунне захворювання, в основі якого лежить дефект імунної системи організму.

Переважна більшість хворих (близько 85%) страждають інсуліннезалежним (II тип) цукровим діабетом. У хворих діабетом II типу бета-клітини виробляють достатню або навіть підвищену кількість інсуліну, але тканини втрачають властивість сприймати його специфічний сигнал. Якщо діабет поєднується з ожирінням ( близько 70 % ) , то головна причина несприйнятливості тканин до інсуліну полягає в тому, що жирова тканина як своєрідний екран блокує дію інсуліну. Щоб прорвати цю блокаду, бета-клітини починають працювати з підвищеним навантаженням, і в остаточному підсумку наступає їх виснаження, тобто відносна недостатність переходить в абсолютну. Однак, і це дуже важливо підкреслити, інсуліннезалежний діабет не переходить при цьому в інсулінозалежний.

Як діагностувати цукровий діабет?

Діагностичними критеріями цукрового діабету є:

• Підвищення концентрації глюкози в плазмі або в цільній капілярній крові натще й через 2 год. після навантаження глюкозою.
• Аналіз на глікозильований гемоглобін відображає середній рівень концентрації глюкози в крові пацієнта протягом 2-3 місяців, що передують дослідженню.
• Визначення C-пептиду для диференціальної діагностики інсуліннезалежного цукрового діабету і інсулінозалежного цукрового діабету.
• Визначення інсуліну застосовується для підтвердження діагнозу у людей із прикордонними порушеннями толерантності до глюкози. інсулінозалежний цукровий діабет характеризується зниженим, інсуліннезалежний цукровий діабет – нормальним або підвищеним базальним рівнем інсуліну.
• Визначення антитіл до інсуліну – для встановлення предіабету інсулінозалежного цукрового діабету (до лікування інсуліном).

Обстежуваному встановлюється діагноз цукрового діабету, якщо рівень глюкози цільної капілярної крові натще становить 6,7 ммоль/л і вище, а через 2 год після прийому глюкози – 11,1 ммоль/л і вище.

Що робити, якщо у Вас виявлено діабет?

Як тільки лікар-ендокринолог поставив Вам діагноз цукровий діабет, відразу приступайте до лікування та контролю захворювання, тому що лікування і контроль є нерозривним комплексом заходів, спрямованих на підтримку Вашого організму в нормальному стані. Якісний контроль цукрового діабету передбачає нормальні або близькі до нормальних показники обміну речовин, а також добре самопочуття.

Крім підтримки нормальних показників обміну речовин, необхідно також:

•кинути курити;
•підтримувати артеріальний тиск   у межах норми;
•нормалізувати і підтримувати свою   вагу в межах норми;
•лікувати супутні захворювання.

Чи існують методи профілактики цукрового діабету?

• Правильно харчуйтеся! Споживайте їжу з низьким вмістом жиру, з більшою кількістю рослинних волокон. П’ять блюд з овочами й фруктами в день. Їжте більше продуктів, багатих складними вуглеводами. Це сповільнить надходження глюкози в кров, буде підтримувати низький рівень холестерину. (їжте хліб з борошна грубого млива, макаронні вироби, рис, овочі, овес, ячмінь, капусту, гречку, картоплю).
• Не створюйте великі навантаження на підшлункову залозу! Харчуйтеся маленькими порціями суворо через 4 години. Це кращий спосіб забезпечити кров необхідною кількістю інсуліну для переварювання їжі, що ви з’їли.
• Не вживайте цукор й обмежуйте сіль! Навіть дуже мала кількість з’їденого цукру може до небес підняти його рівень у крові. А солона їжа різко підвищує кров’яний тиск.
• Слідкуйте за своєю вагою!
• Відмовтеся від алкоголю та тютюну.
• Ведіть активний спосіб життя.
• Займайтеся спортом! Заняття легкими фізичними вправами не менше 5 разів у тиждень, знижують ступінь ризику захворіти цукровим діабетом на 50 %.
• Вживайте вітаміни!
• Уникайте стресових ситуацій.

Найефективніший спосіб самоконтролю – це регулярне визначення рівня глюкози в крові за допомогою глюкометра або тест-смужок для візуального контролю.

Чи небезпечний цукровий діабет?

Украй важливо знати, що цукровий діабет небезпечний не сам по собі, а своїми ускладненнями. Основна причина розвитку ускладнень – це тривале підвищення цукру в крові (хронічна гіперглікемія). При високому рівні цукру в крові в першу чергу страждають дрібні кровоносні судини й нерви всього організму.

Сьогодні всім необхідно зрозуміти та завжди пам’ятати:

ДІАБЕТ ПОТРЕБУЄ УВАГИ ДО СЕБЕ.

Діабет – захворювання підступне, і дотримання деяких, на перший погляд складних, але на практиці абсолютно прийнятних правил, дозволить запобігти лиху.

Щоб впоратися з діабетом в різних життєвих ситуаціях та позитивно ставитись до хвороби, необхідно пройти навчання в «Школі діабету».

Хворіти на діабет – все одно, що вести машину по швидкісній дорозі – треба просто знати правила руху.

Текст підготували Завідувач ендокринологічного
відділення КНП «Перша Черкаська міська лікарня»
ЧМР Тополенко О.В. та фельдшер із санітарної
освіти  Семиліт Л.М.