Сечокам’яна хвороба (СКХ) –– це хронічне  багатопричинне захворювання, яке характеризується утворенням каменів (конкрементів) в сечовивідних шляхах: чашечках, мисочках, часто – з міграцією в сечоводи, сечовий міхур, сечівник.
Причини формування каменів у нирках і склад цих каменів найрізноманітніший.
–
Причини сечокам’яної хвороби:

Вони можуть бути екзогенними (зовнішніми):

●     кліматичні умови (проживання в країнах з жарким кліматом, що може призводити до хронічного зневоднення організму);

●     аліментарний фактор (особливості харчування, вживання багатої білками і пуринами їжі, значної кількості вина);

●     побутові умови (малорухливий спосіб життя, навчання);

●     Умови праці (шкідливі виробництва, значні фізичні навантаження, робота в «гарячих цехах»);

Ще більш важливу роль в виникненні сечокам’яної хвороби відіграють ендогенні (внутрішні) чинники:

●     гіперпаратіреоз (гіперфункція прищитоподібних залоз);

●     хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту (гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки);

●     травматичні пошкодження кісток (викид в кров великої кількості солей кальцію і вимушена тривала гіподинамія);

●     стани, що призводять до застою сечі (гідронефротичні зміни різноманітних причин, дивертикули чашок, пізні стадії доброякісної гіперплазії простати або її раку, посттравматичні або запальні стриктури (звуження) уретри);

●     гострі і хронічні запальні захворювання нирок і сечовивідних шляхів – пієлонефрит, гломерулонефрит, цистит;

●     травматичні пошкодження і порушення кровообігу в нирках як результат закритої травми.

●     Вроджені захворювання нирок і сечовивідних шляхів (включно з анатомічними дефектами).

●     Підвищений вміст сечової кислоти в крові (наприклад – при подагрі). У цьому випадку урати (камені з сечової кислоти) можуть формуватися навіть за відсутності застійних явищ.

●     Сидячий, малорухливий спосіб життя також порушує нормальне проходження сечі.

●     Спадковість.

Камені можуть складатися зі згуслої сечової кислоти, можуть бути білковими, оксалатами, фосфатами і змішаної природи. У кожному разі – для того, щоб камінь встиг утворитися, має бути застій сечі в нирці.
Недостатнє спорожнення ниркової миски і призводить до застою сечі та випад солей в осад. У результаті починає формуватися камінь. Камінь росте і з часом або виходить в сечовід, або доростає до розмірів ниркової миски і повністю блокує нормальну роботу нирки і виведення сечі з неї, що може закінчитися вельми сумно.

Камінь, що потрапив у сечовід, може або самостійно вийти назовні (це відбувається з дрібними конкрементами), або застрягнути в сечовивідних шляхах.

В останньому випадку йдеться про ниркову кольку, яку на собі відчувають чотири з п’ятьох хворих на сечокам’яну хворобу.

●Різкі розпираючі болі в поперековій ділянці, в області лобка, калитки і промежини.

Зрозуміло, що камінь не зможе застрягти одночасно в двох нирках, тому різкий біль з одного боку попереку дозволяє виключити радикуліт, компресійний перелом хребця і багато інших діагнозів. Чим нижче у сечовивідних шляхах застряг камінь, тим нижче буде віддавати біль. Оскільки організм намагається «виштовхнути» сечу, біль періодично посилюється.

●  Прискорене і болісне сечовипускання.  Періодично виникають «помилкові» позиви (насправді позиви нормальні, просто сеча не проходить),  загальна слабкість, головний біль, гематурія, тобто поява крові у сечі. Кров у сечу потрапляє через розрив вен деяких структур у нирках та сечоводах і з’являється вона вже після нападу.

●   Ниркова колька майже завжди порушує нормальну роботу кишківника. Здуття живота, гази, дисбактеріоз, нудота, блювання, закреп –– звичайні супутники ниркової кольки.

Під час кольки легке постукування ребром долоні по ділянці нирок може викликати болісні відчуття. Це –– позитивний симптом Пастернацького, що сигналізує про захворювання нирки.

Діагностика сечокам’яної хвороби

Проводиться аналіз перебігу захворювання і анамнезу життя хворого, виконується лікарський огляд, аналіз крові і аналіз сечі в обов’язковому порядку. З інструментальних методів: цистоскопія, ультразвукове дослідження нирок і сечового міхура, оглядова рентгенографія черевної порожнини, екскреторна урографія, динамічна сцинтиграфія, комп’ютерна томографія.

Для зняття нападу кольки необхідно:

●  Прийняти спазмолітики (ношпа, папаверин тощо), анальгетики.

●  Непогано залізти у теплу ванну (з тою ж метою), або прикласти до попереку теплу грілку.

●  Викликати швидку допомогу, бо камінь сам може і не вийти, крім того –– ниркова колька може виявитися зовсім іншим захворюванням.

З метою лікування застосовуються консервативні та оперативні методи.

Лікування сечокам’яної хвороби:

1. Потрібно усунути фактори, що стимулюють зростання каменів.
Наприклад, для зниження рівня сечової кислоти прописується спеціальна дієта, а також препарати, що знижують вміст цієї речовини в крові.

2. Лікар призначає препарати, що руйнують дрібні камені і зупиняють зростання великих каменів.

Тут добре себе зарекомендували препарати, що містять цитрати, а також фітопрепарати.

3. Великі камені цілком успішно руйнуються цілим рядом хірургічних методів. Не так давно був успішно впроваджений метод дистанційної літотрипсії. Камінь дробиться за допомогою електромагнітних або п’єзокерамічних хвиль.
Профілактика сечокам’яної хвороби

 ●  Здоровий спосіб життя,

●   Правильне, харчування,

●   Фізична активність,

●    Збільшення споживання води.

●   Своєчасне лікування запальних захворювань нирок і сечового міхура.

При виникненні будь-яких із перерахованих вище симптомів одразу звертайтеся до лікаря.

Завідувач урологічного відділення КНП «Перша

 Черкаська міська лікарня»   Д.В.Коваль