Атеросклероз (за визначенням ВООЗ) – це «різноманітні поєднання змін внутрішньої оболонки артерій, що проявляються у вигляді вогнищевого відкладання ліпідів, складних сполук вуглеводів, елементів крові та циркулюючих у ній речовин, утворення сполучної тканини і відкладання кальцію».

Ці зміни супроводжуються деформацією судин, їх звуженням з можливим тромбуванням і, як наслідок, зменшенням притоку артеріальної крові до органів і тканин (ішемією). Як результат, у людини може розвинутися інфаркт міокарду, ішемічний інсульт та інші тяжкі ускладнення. Так як атеросклероз є найбільш розповсюдженим захворюванням серцево-судинної системи, на перший план виходить проблема запобігання його розвитку та ускладнень, тобто профілактика, за допомогою якої можна досягти зменшення смертності, інвалідизації та збереження працездатності населення.

У розвитку атеросклерозу бере участь не один механізм. Є так звані фактори ризику, що підвищують відсоток виникнення захворювання в певні періоди життя. Вони поділяються на модифіковані та немодифіковані.

• Немодифікові: фактори, на які людина не може вплинути ( вік, спадковість, чоловіча стать, індивідуальний анамнез).
• Модифікові: фактори, яким людина може частково або повністю запобігти (артеріальна гіпертензія, куріння, дисліпідемія (порушення жирового обміну чи утилізації жирів), цукровий діабет, ожиріння та надлишкова маса тіла, гіподинамія, зловживання алкоголем, стрес та ін.).

Враховуючи наявність чи відсутність тих чи інших факторів лікар може розрахувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань за спеціальними шкалами.

Таким чином, впливаючи на фактори ризику, які можна модифікувати, людина здатна запобігати розвитку атеросклерозу.

 Заходи боротьби з факторами ризику

Дієта. Протиатеросклеротична дієта має обмежувати продукти з високим вмістом холестерину: сало, жирне м’ясо, незбиране молоко і жирні молочні продукти, яєчний жовток, риб’яча ікра, мізки, нирки, печінку. Вміст холестерину в добовому раціоні не повинен перевищувати 200-300 мг (це менше, ніж в одному яєчному жовтку). Рекомендується обмеження жирів до 30% добової калорійності їжі. Це означає, що дієта для людей з малорухливим способом життя, яким рекомендується споживати не більше 2000 калорій на добу, повинна містити не більше 60 г жиру і для більш активних людей, яким потрібно 3000 калорій на добу, – не більше 100 г.

Ожиріння зустрічається з частотою 15-50%.  У 30% осіб з ожирінням розвивається цукровий діабет 2 типу, який часто ускладнюється атеросклерозом. Особливе значення надається ожирінню чоловічого типу з надлишковим накопиченням жиру в області живота, навколо центра ваги тіла. Окружність талії у чоловіків більше 102 см і у жінок більше 88 см означає значне збільшення ризику гіпертонії, підвищення рівня холестерину в крові, подагри, цукрового діабету, серцево-судинних захворювань.

Якщо дотримуватися дуже суворої дієти, тобто знизити добове споживання жиру з 35-40% до 20%, то вміст холестерину в крові зменшується на 10-20%. Так, в одному англійському дослідженні (Lifestyle Heart Trial) випробовувані дотримувалися дієти, яка містить лише 7% жиру, регулярно займалися фізичними тренуваннями, обмежували стресові ситуації протягом 1 року. У результаті маса тіла знизилася на 11%, фракція холестерину крові, що сприяє розвитку атеросклерозу, зменшилася на 16%, що супроводжувалося скороченням атеросклеротичних змін коронарних артерій, за даними ангіографії, на 82%. Однак у реальному житті мало хто з людей здатен на такі різкі зміни способу життя і харчування. Як правило, пацієнти деякий час дотримуються рекомендацій лікаря, в результаті рівень холестерину знижується на 5-7%, що недостатньо для ефективного впливу на процеси розвитку атеросклерозу.

З іншого боку, в дієті треба збільшити вміст високобілкових продуктів, складних вуглеводів, рослинної олії, фруктових, овочевих і злакових волокон, особливо клітковини. На підставі епідеміологічних досліджень серед гренландських ескімосів, японців, які їдять багато морської риби і мають низьку смертність від ІХС, була сформульована гіпотеза про те, що споживання поліненасичених жирних кислот морської риби захищає від розвитку цієї хвороби.

Було показано, що риб’ячий жир знижує концентрацію тригліцеридів у крові, схильність до утворення тромбів, сприяє розширенню судин. Тому як здоровим людям, так і хворим ІХС рекомендується регулярне помірне споживання морської риби – 1-2 страви на тиждень.

З іншого боку, загальна смертність і смертність від серцево-судинних захворювань підвищена при щоденному вживанні більше 40 г алкоголю, особливо при схильності до запоїв. У зв’язку з тим, що зловживання алкоголем пов’язане з ризиком багатьох захворювань – гіпертонії, виразкової хвороби шлунка, гепатиту і цирозу печінки, алкогольних уражень м’язів серця і нервової системи, травматизмом, лікар не може рекомендувати алкоголь для профілактики атеросклерозу.

Фізичні вправи. Здоровою звичкою повинні бути регулярні заняття фізкультурою змолоду і до похилого віку. Фізичні вправи викликають ряд корисних змін в організмі: покращують біохімічний склад і фізичні властивості крові, перешкоджають розвитку ожиріння, цукрового діабету та артеріальної гіпертонії, знижують негативний вплив психоемоційного перенапруження, сприяють компенсації порушень кровообігу, перешкоджають утворенню тромбів. Негативний енергетичний баланс при заняттях фізкультурою є одним з ефективних способів зниження надмірної маси тіла. Так, додаткове спалювання 500 калорій в день веде до зменшення маси тіла на 400-500 г на тиждень. Численні дослідження вказують на зниження передчасної смертності на 30-40% у осіб, що підтримують високу фізичну активність (швидка ходьба по 30 хвилин щодня). Хворі атеросклерозом повинні порадитися з лікарем щодо тривалості та інтенсивності безпечного фізичного навантаження.

Відмова від куріння. Найбільш ефективний спосіб зменшення ризику розвитку атеросклерозу – відмова від куріння. Одне це знижує ризик розвитку ускладнень у хворих на ІХС на 50% вже найближчим часом. У Росії курять 53-60% чоловіків. У розвинених країнах світу чоловіки (але не жінки!) відмовляються від куріння, що можна пов’язати з ефективністю державних антинікотинових заходів. Так, частка чоловіків, що палять в США в даний час скоротилася до 22%, тоді як у 60-х роках вона становила 74%.

Попередження цукрового діабету. Оскільки цукровий діабет супроводжується підвищеним ризиком розвитку атеросклерозу, вміст глюкози в крові треба періодично перевіряти і у здорових людей, у випадку підвищення рівня глюкози натщесерце більше 120 мг/дл (6,6 ммоль/л) треба додатково зробити тест на переносимість глюкози (тест з цукровим навантаженням).

Зменшення стресу. Слід по можливості уникати конфліктних ситуацій, використовувати фізичні вправи для полегшення наслідків стресу, терпиміше ставитися до оточуючих.

Підтримка нормального артеріального тиску. Нормальний артеріальний тиск реєструється лише у 51-56% чоловіків і 59-63% жінок, тоді як артеріальна гіпертонія зустрічається у 23-27% чоловіків і 18-24% жінок. Систолічний тиск крові в нормі повинен бути не більше 140 мм рт. ст., а діастолічний – не більше 90 мм рт. ст. Для зниження артеріального тиску хворий артеріальною гіпертонією при наявності надлишкової маси тіла повинен її зменшити, обмежити споживання алкоголю до 25 г на добу (краще – взагалі відмовитися від нього), скоротити кількість споживаної кухонної солі до 3 г на добу.

Сучасна медицина володіє значним арсеналом лікарських засобів, що дозволяють не тільки знижувати артеріальний тиск, але і підтримувати його на необхідному рівні.

Підтримка нормального рівня холестерину в крові. Питання про можливість профілактики атеросклерозу за допомогою гіполіпідемічної терапії в даний час є вирішеним в результаті проведення низки широкомасштабних клінічних випробувань, в яких брали участь десятки тисяч здорових людей і хворих на ІХС. У віці 20 років треба зробити біохімічний аналіз крові – визначити вміст холестерину в плазмі крові. Воно не повинно бути вище 200 мг/дл (5,2 ммоль/л). При нормальному рівні холестерину повторний аналіз крові робиться через кожні 5 років. Якщо ж рівень холестерину в крові підвищений, треба порадитися з лікарем-кардіологом про необхідність додаткового обстеження, дотримання дієти або прийому спеціальних препаратів, що знижують рівень холестерину.

Рівень загального холестерину у хворого стенокардією або який переніс інфаркт міокарда повинен бути менше 150 мг/дл (менше 4 ммоль/л). Це можливо при поєднанні дієти і прийому спеціальних лікарських засобів. При всій корисності дієти вона дозволяє знизити рівень холестерину лише на 5-10%, а хворому атеросклерозом треба знижувати рівень холестерину як правило на 25-40%. Це можливо за допомогою лікарських засобів, вживати які треба за призначенням і під контролем лікаря.

Крім рівня холестерину бажано також знати вміст тригліцеридів і холестерину ліпопротеїнів високої щільності. Для хворого на атеросклероз або цукровий діабет бажано мати наступні показники ліпідного профілю: холестерин – менше 200 мг/дл (5,2 ммоль/л), тригліцериди – менше 200 мг/дл (2,2 ммоль/л), холестерин ліпопротеїнів високої щільності – більше 40 мг/дл (1,15 ммоль/л) і холестерин ліпопротеїнів низької щільності – менше 100 мг/дл (2,6 ммоль/л).

На закінчення хочеться порадити людям, які вважають себе здоровими, поцікавитися реальними показниками свого здоров’я: виміряти артеріальний тиск, зробити електрокардіограму, аналіз крові – тобто пройти диспансеризацію. І повторювати це слід через кожні 3-5 років. У разі появи якихось хворобливих відчуттів треба звернутися до лікаря. Дуже ймовірно, що він підтвердить добрий стан вашого здоров’я. Якщо ж хвороба виявилася, лікування краще розпочати на ранніх етапах її розвитку, коли все ще можна виправити.

Лікар-кардіолог КНП «Перша
Черкаська міська лікарня» ЧМР
Сухопара І.М.