Ушкодження грудної клітки частіше виникають при падінні, ударі, автомобільних та залізничних катастрофах. Травми грудної клітки можуть бути відкритими (рани) та закритими (здавлювання). Відмічається біль у місці ураження, порушення дихання та кровообігу. Постраждалого непокоїть загальна слабкість, біль у грудях, кровохаркання. При закритому ураженні грудної клітки можуть спостерігатися переломи ребер, що супроводжуються  різким болем у місці перелому, який посилюється при натисканні на ребра, глибокому вдиху, рухах у грудному відділі.

Відкриті ураження грудної клітки бувають непроникними та проникними. При непроникному пораненні з’являється біль на місці поранення, різкого порушення дихання не спостерігається. Ці поранення відносять  до категорії легких.

Проникні поранення грудної клітки (вогнепальні поранення, дорожньо-транспортні аварії) несуть велику небезпеку для здоров’я та життя постраждалого у зв’язку із можливим ушкодженням плеври, серця, легенів, кровоносних судин. Достовірною ознакою проникного поранення грудної клітки є розвиток пневмотораксу (наявність повітря у плевральній порожнині), кровохаркання (в результаті ушкодження крупних кровоносних судин). Постраждалий скаржиться на інтенсивний біль у місці травми, утруднене дихання, шкірні покрови бліді, покриті холодним потом, дихання поверхневе, пульс частий. Є небезпека розвитку шоку.

Схема надання першої допомоги:

• надайте потерпілому положення “напівсидячи”;
• припиніть доступ повітря у рану. Для цього слід накласти герметичну пов’язку на рану використовуючи внутрішню стерильну сторону індивідуального перев’язувального пакету (у разі його відсутності – можна використати поліетиленовий пакет, лейкопластир або накласти багатошарову полотняну пов’язку) таким чином, щоб краї герметичної пов’язки виходили за межі рани не менш ніж 5 см;
• викличте швидку допомогу;
• до прибуття лікарської бригади до місця поранення прикладіть міхур з льодом, холод;
• транспортувати постраждалого лише у положенні “напівсидячи”.

Забороняється:

• не викликати швидку допомогу;
• самостійно виймати з рани сторонні предмети (цим займеться лікар-травматолог);
• залишати постраждалого без догляду (є можливість виникнення шоку);
• транспортувати постраждалого у лежачому положенні.

   Підготувала  фельдшер із санітарної освіти
КНП «Перша  Черкаська  міська лікарня»
Семиліт Л.М.