ЗДОРОВА УКРАЇНА

НАЙАКТУАЛЬНІШЕ ПРО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

 ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ ∙ БЕРЕЗЕНЬ 2022
НЕВІДКЛАДНА ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА СОБІ І ТИМ, ХТО ПОРУЧ

Психологічна допомога необхідна тим, хто відчуває стрес від щойно пережитої чи поточної важкої кризової події. Під час воєнних дій така ситуація трапляється часто, і навіть там, де в цей момент немає бойових дій.
Адже до більш спокійних регіонів зараз масово виїжджають люди, які могли зазнати тяжких психологічних травм; також можливі стреси від постійної напруги — волонтерської роботи, занепокоєння розвитком подій, власною безпекою, безпекою рідних і близьких.
Щоб бути готовим по можливості подолати кризу самостійно, а також уміти надати психологічну підтримку іншим, необхідно керуватися такими правилами:
Будьте поруч із людиною, яка потребує допомоги. Залишаючись поряд, ви можете допомогти відновити почуття впевненості та безпеки.
Активне слухання. Важливо уважно вислухати людину, щоб допомогти їй пережити подію, що травмує.
Поважайте та визнавайте почуття людини.
Виявіть турботу і надайте практичну допомогу. Наприклад, корисно буде
зв’язатися з кимось, хто може побути з постраждалим.
Під час кризової ситуації людина може відчувати або переживати:
• страх;
• ступор;
• плач;
• істерику;
• панічну атаку;
• нервове тремтіння;
• агресію.
Дивіться далі алгоритми, як допомогти впоратися з цими проявами.

Варто розуміти, що реакції та емоції, які виникають у людей під час кризи, — абсолютно природні.
В таких ситуаціях надзвичайно важливо зберігати спокій та не панікувати.

Страх

Візьміть постраждалого за руку, щоб він відчув ваш спокій. Це буде для нього сигналом, що ви поруч і він не один.

Дихайте глибоко і рівно. Заохочуйте постраждалого дихати в одному з вами ритмі.
Якщо потерпілий говорить, то слухайте його, виявляйте зацікавленість, розуміння, співчуття.
Зробіть потерпілому легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла.

Ступор

Ознаки ступору:

різке зниження або відсутність довільних рухів та мови;

відсутність реакцій на зовнішні подразники (шум, світло, дотик);

застигання у певній позі, стан повної нерухомості.

Підійдіть до людини, повільно візьміть за руку і запропонуйте піти разом з вами. Використовуйте фрази:
«Тобі не можна залишатися тут»,
«Тобі потрібна допомога» тощо.
Зігніть постраждалому пальці на обох руках і притисніть їх до основи долоні.
Людина, перебуваючи у ступорі, може чути та бачити. Тому говоріть їй на вухо тихо, повільно та чітко те, що може викликати сильні емоції.

Плач

Не залишайте постраждалого наодинці.
Встановіть фізичний контакт із ним:
візьміть за руку, покладіть свою руку йому на плече або спину, погладьте по голові. Дайте відчути, що ви поряд.
Застосовуйте прийоми активного слухання:

періодично промовляйте «Так», кивайте головою, повторюйте за людиною уривки фраз, говоріть про свої почуття та почуття постраждалого.
Не намагайтеся заспокоїти постраждалого. Дайте йому можливість виплакатися і виговоритися.

Істерика

Ознаки істерики: надмірне збудження, безліч рухів; мова емоційно насичена, швидка; крики, ридання.
Видаліть глядачів, створіть спокійну атмосферу. Необхідно залишитися з потерпілим наодинці, якщо це є безпечним для вас.
Несподівано виконайте дію, яка може сильно здивувати (наприклад, гучно плесніть долонями).
Говоріть із постраждалим короткими фразами, впевненим тоном.
Після істерики настає втома, втрата сил.

Укладіть постраждалого спати.

Панічна атака

Попросіть людину сісти, опустити голову та впертися ногами в підлогу.
Попросіть постраждалого зосередитися на диханні і дихати повільно.
Переведіть увагу. Попросіть людину розповісти про те, що вона бачить і чує.

Нервове тремтіння

Після екстремальної ситуації з’являється неконтрольоване нервове тремтіння (людина не може за власним бажанням припинити цю реакцію).
Візьміть потерпілого за плечі і сильно, різко потрясіть протягом 10—15 секунд.
Продовжуйте розмовляти з ним, інакше він може сприйняти ваші дії як напад.

Не можна:
• обіймати потерпілого чи притискати його до себе;
• укривати чимось теплим;
• заспокоювати, говорити, щоб він опанував себе.

Агресія

Зведіть до мінімуму кількість людей навколо (за можливості).
Дайте людині можливість «випустити» емоції.
Доручіть роботу, пов’язану з високим фізичним навантаженням.
Демонструйте доброзичливість.
Намагайтеся розрядити ситуацію смішними коментарями або діями.

АЛГОРИТМ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ «5В»:

«ВПІЗНАТИ — ВИЗНАТИ — ВІДРЕАГУВАТИ — ВІДКЕРУВАТИ — ВІДСТЕЖИТИ»

1. «Впізнати»
   Помітити та впізнати ознаки розладу, підійти до людини, висловити занепокоєння, запропонувати розмову. Оберіть час і місце, де б вам не заважали провести розмову. Пропозиція поговорити, коли навколо багато людей, — не найкраща ідея. Знайдіть місце, де ви перебуватимете сам на сам, і лише тоді проведіть діалог.
2. «Визнати»
   Неосудливо вислухати, розпитати, уточнити.
   На цьому етапі ми приймаємо досвід людини та показуємо їй нашу готовність бути поруч з нею і слухати. Коли вона дала згоду поговорити з вами, запитайте її про почуття, симптоми і думки. Поцікавтеся, що людина відчуває і скільки часу це триває, що саме вона помітила за собою та що про це думає.
   Вона може звинувачувати себе в розладі чи неспроможності подолати цей стан. На цьому етапі варто запевнити її, що психічні розлади — це такі ж самі захворювання, що потребують лікування та корекції, і людина не може бути в цьому винною.
3. «Відреагувати»
   Запропонувати підтримку та допомогу, надати інформацію, заохотити до самодопомоги та пошуку додаткової підтримки.
   Коли ми розпитали, вислухали, уточнили, встановили ближчий контакт і довіру, ми пропонуємо допомогу, знайомимо з потрібною інформацією, спонукаємо до методів самодопомоги або звернень по додаткову допомогу. При цих станах типовим може бути відчуття безнадії.
   Тому варто бути готовими до слів на кшталт «мені нічого не допоможе».
   Запитайте, чи знає вона, що з нею відбувається і чи хотіла б дізнатися більше. Якщо так — надайте їй цю інформацію. Запитайте, чи потрібна їй допомога від вас, чи хотіла б вона мати якусь сторонню допомогу, можливо, фахівців. Запропонуйте методи самодопомоги.
4. «Відкерувати»
   Запропонувати звернутися по фахову допомогу.
   Якщо несприятливий стан триває більше двох тижнів, якщо він негативно впливає на повсякденне життя, якщо людині важко функціонувати, виникають проблеми на роботі та у спілкуванні з іншими — дуже важливо скерувати людину звернутися по фахову допомогу.
5. «Відстежити»
   Звернути увагу на стан людини, з’ясувати, чи зверталася людина до фахівців та яким був результат, надати додаткову підтримку у разі потреби.
   Після того як ми надали допомогу, підтримали, порекомендували, куди звернутися, ми звертаємо увагу на стан людини, з’ясовуємо, чи зверталася/зверталася вона до фахівця, яким був результат, чи потрібна якась додаткова підтримка.

Дайджест підготовлено за підтримки Агентства США
з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені
народу Сполучених Штатів Америки, та Програми Уряду
Великої Британії «GoodGovernance Fund», наданої від
імені народу Великої Британії. Відповідальність за
зміст цих матеріалів, який необов’язково відображає
погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки,
UK aid або Уряду Великої Британії, несе виключно
компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту
No72012118C00001