МІФИ ПРО ЩЕПЛЕННЯ, ЯКІ ВАРТО СПРОСТУВАТИ.

БЕРЕЖИ СЕБЕ 

COVID-19 ТА ВАЖЛИВІ ВАКЦИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ 

МІФИ ПРО ЩЕПЛЕННЯ, ЯКІ ВАРТО СПРОСТУВАТИ. ЗНОВУ

МАЛ.2  МАЛ.2  МАЛ.3

Уявіть собі — 2125 рік. На аеромобілі молода мама прямує на огляд до педіатра зі своїм новонародженим малюком. Лікар робить генетичні аналізи, щоб розробити для дитини індивідуальний раціон та стиль життя. Спеціаліст уточнює, чи була дитина народжена природно, чи за допомогою технологій. І нарешті призначає дату першого щеплення проти дифтерії та правця. На що отримує запитання від мами малюка: “Хіба щеплення не призводить до аутизму”?

Міфи про вакцинацію можна спростовувати нескінченно. Хто зна, можливо, вони будуть існувати навіть у найтехнологічнішому майбутньому. Але це не означає, що їх не варто спростовувати!

Почнемо з найбільш поширеного жахастика всіх часів і народів.

Міф: аутизм після щеплення.

Твердження набрало розголосу після дослідження, яке опублікував авторитетний медичний журнал Lancet. Медіа та антивакцинаторський рух швидко поширили результати, які вказували на нібито зв’язок між вакциною проти кору та аутизмом. Це викликало схвилювання серед батьків та хвилю відмов від вакцинації. Як наслідок — спалахи кору.

Згодом виявилося, що автор скандальної статті мав фінансовий інтерес, а в дослідженні, власне, брали участь всього 12 дітей. Це свідчить про слабкий науковий дизайн і статистично недостовірні результати. Та було вже запізно — міф поширювався зі швидкістю світла. І знаходив нових “адвокатів”, навіть коли дослідження відкликали, а лікаря позбавили можливості вести медичну практику.

Правда: вакцини не викликають аутизм.

міфи про вакцинацію-01

Це довели чисельні масштабні дослідження. Якісні, на відміну від джерела фейку.

Довгий час в здатності викликати аутизм звинувачували ртуть, яка містилась у вакцинах. Проте цей аспект є докорінно невірним. У вакцині від кору, паротиту та краснухи (КПК) немає ртуті. Тіомерсал (похідне ртуті) тривалий час додавали лише в інактивовані вакцини як консервант. А КПК — це так звана “жива” вакцина.

Міф: людям із хронічними хворобами не можна щеплюватитись.

На наших теренах є хибна та небезпечна думка, що для щеплення треба бути дуже здоровою людиною. І будь-яке хронічне захворювання — це протипоказання до вакцинації. Але насправді все навпаки. Саме люди, які мають хронічні захворювання, найбільш вразливі до вакцинокерованих інфекцій.

Правда: людям із хронічними хворобами не просто рекомендовано, а потрібно вакцинуватись.

міфи про вакцинацію-02

За настановами Американської асоціації серця, наприклад, дітям, які мають вроджені вади серця, важливо робити всі рутинні вакцини. Дорослим, які мають вади серця, також рекомендують робити щорічне щеплення проти грипу.

Центр громадського здоров’я зазначає, що людям із ВІЛ-позитивним статусом потрібно робити всі необхідні щеплення. Вакцинація людей, які живуть із ВІЛ, відрізняється в деяких моментах. Проте не так кардинально, як може здаватися.

Як пише Центр з контролю та профілактики захворювань США (CDC) більшість людей з імуносупресією (критично ослаблений імунітет) можуть вакцинуватись як інактивованими, так і живими вакцинами. Проте перед щепленням живими вакцинами варто проконсультуватися у лікаря/ки та здати певні аналізи за потреби. Важливо розуміти, що люди з імуносупресією особливо потребують додаткової вакцинації у порівнянні з людьми з нормальним імунітетом.

Також вакцинація вкрай важлива для людей, які мають діабет першого чи другого типів.

Якщо ви маєте серйозні захворювання, потрібно проконсультуватися з лікарем/кою щодо безпечності щеплення саме у вашому окремому випадку. Легке вірусне захворювання або інші тимчасові стани не є протипоказом.

Імунолог, лікар-педіатр та розробник вакцин Пол Оффіт зазначає, що імунна реакція в дітей, які на момент щеплення мали легке або помірне захворювання (отит, діарею, шкірну інфекцію тощо), не відрізнялася від імунної відповіді в дітей без ознак захворювання на час щеплення.

Звичайно, вибір вакцинувати хвору дитину чи ні — за батьками. Але ця інформація може бути корисною для ухвалення рішення.

Міф: перед вакциною треба пройти ретельну перевірку.

Вакцинація — це не політ у космос. Це одна з найбезпечніших медичних процедур. Якщо ви здорова людина і не маєте рідкісних медичних особливостей, які можуть вплинути на ефективність щеплення, то вам не потрібно робити якісь додаткові обстеження. І тим паче призначати їх собі самостійно.

А як же загальний аналіз крові? Його теж не потрібно здавати “про всяк випадок”. Як пояснює лікар-інфекціоніст Євген Щербина, багато батьків це робить для того, щоб побачити якісь приховані інфекції, які нібито можуть ускладнити поствакцинальні реакції.

“Проте більшість інфекцій, які підхоплюються дітьми, — вірусні. При цьому показники крові можуть не змінюватись протягом всього захворювання. Так, за 3-4 дні після початку хвороби може підвищитись ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів). Але на той час у дитини або вже будуть яскраві прояви хвороби, або нормалізація симптомів. Ніхто все одно не буде робити щеплення дитині з температурою вище 38 градусів”, — каже лікар.

Інфекціоніст додає, що дані загального аналізу крові можуть використовувати для визначення того, вірусну чи бактеріальну інфекцію має пацієнт/ка. Однак за легких бактеріальних інфекцій зміни в крові можна відстежити на 2-3 день хвороби. Хіба батьки поведуть на щеплення дитину з ознаками бактеріальної пневмонії? Навряд.

міфи про вакцинацію-03

 “Також маю сказати дуже неочікувану річ — навіть висока температура не є абсолютним протипоказом для щеплення. Це цілком безпечно. Важкі інфекційні захворювання є пересторогою, бо лікарям і батькам може бути важко визначити, чому в дитини підвищується температура. Як реакція на щеплення чи внаслідок хвороби?”, — пояснює Євген Щербина.

Правда: сенсу в аналізах перед щепленням немає.

Ви лише додаєте зайвого стресу собі, дитині та наражаєте себе на ризик підхопити інфекцію. Так потім можуть з’явитись хибні твердження, що “щеплення не рятує”. Вакцинація дійсно не вилікує від хвороби, проте допоможе їй запобігти.

Авторка: Наталія Бушковська

Залучений  експерт  Євген Щербина

Джерела

JAMA Network by American Medical Association

National Library of Medicine

Всесвітня організація охорони здоров’я (WHO)

Центр з контролю і профілактики захворювань США

Американська асоціація серця (AHA)

American College of Physicians Journal