Що таке грип і ГРВІ

Грип — це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке викликається вірусом грипу. У побуті грипом часто називають будь-яку застуду, що не є вірно, тому що, окрім власне вірусу грипу, схожі симптоми можуть бути викликані багатьма іншими вірусами (аденовіруси, риновіруси, респіраторно-синцитіальні віруси і т.і.).

Симптоми, які викликаються цими збудниками, дуже схожі. Тому вірусні захворювання дихальної системи були об’єднані в групу ГРВІ — гострих респіраторних вірусних інфекцій. З цієї ж причини точно встановити, який саме збудник став причиною конкретного випадку хвороби, опираючись лише на дані огляду хворого, неможливо.

Перша згадка про грипп, як про хворобу, була висловлена Гіппократом, а перше документальне підтвердження епідемії грипу зафіксоване в 1580 році. Найважчою епідемією грипу була так звана «іспанка», яка трапилася в 1918 році, і від якої померло понад 20 мільйонів жителів планети. Пізніше вдалося встановити, що та епідемія була зумовлена вірусом грипу типу А(Н1N1).

Модель вірусу грипу

Вперше вірус грипу від хворих виділили У.Сміт, Ю.Ендрюс і П.Лейдлоу в 1933 році, йому згодом присвоїли назву – вірус типу А. В 1940 році відкриті віруси грипу типу В, а в 1947 році – типу С. Віруси грипу типу А в природних умовах уражують і лю­дину, і тварин, віруси типу В і С – тільки людину.

Респіраторні віруси завдають величезної шкоди суспільству. У США більше половини гострих захворювань пов’язані з втратою працездатності спричиненою респіраторними вірусами. Спектр викликаних ними захворювань вельми широкий – від звичайної застуди до небезпечної для життя пневмонії, особливо у дитячому віці та у людей старше 65 років, особливо хворих на хронічні обструктивні легеневі захворювання та серцево-легеневі розлади.

Кожен з вірусів у своєму складі обов’язково має два специфічних білка – гемаглютиніни (позначається латинською літерою Н) і нейрамінідазу (позначається літерою N). Ці білки мають безліч варіантів поєднання, яким присвоюють номер. Наприклад, Н₅ означає п’ятий варіант гемаглютиніну, N₂ – другий варіант нейрамінідази. Різні комбінації цих білків у вірусах утворюють як би його «паспорт», унікальну комбінацію, яку прийнято записувати у вигляді АН₃ N₂ (тобто вірус грипу типу А з третім варіантом гемаглютиніну та другим варіантом нейрамінідази – Гонконгський), або АН₁ N₁ (тобто вірус грипу типу А з першим варіантом гемаглютиніну та першим варіантом нейрамінідази – Каліфорнійський або «свинячий»)

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість хворих може сягати 50 млн. осіб щорічно. На частку грипу і гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) навіть у високо розвинутих країнах припадає 70-90% інфекційної патології, а 250-500 тисяч випадків закінчуються летальним результатом. Ця проблема переслідує людство вже не одну тисячу років.

Точно визначити збудника і поставити діагноз «грип» можна тільки використовуючи лабораторні методи діагностики, які, на жаль, не завжди доступні лікареві.

Як передаються ГРВІ та грип?

Зазвичай називається тільки один шлях передачі ГРВІ — повітряно-крапельний. Але він є не єдиним. Віруси, що викликають ГРВІ, мають тропність до слизових оболонок дихальних шляхів людини. Це означає, що міцно зафіксуватися і почати активне розмноження вони можуть, лише потрапивши на слизову носа, рота, горла, бронхів. Але для того, щоб туди потрапити, вірусам потрібно пройти шлях від інфікованої людини до здорової.

У першу чергу, вірусам потрібно залишити місце попереднього проживання. Будь-яка інфекція влаштована так, що в організмі вона викликає реакції, які сприяють її поширенню. Так, кишкові інфекції викликають пронос і блювання, сказ — слинотечу, а респіраторні інфекції викликають чхання, сльозотечу і кашель.

Під час чхання, так само як і при кашлі, з рота хворої людини вилітають дрібні частки слини і мокротиння, в яких віруси містяться у величезних кількостях. Тому перший механізм передачі ГРВІ так і називається — повітряно-краплинний. Зазвичай частки вологи з вірусами вдихаються іншою людиною не відразу (для цього потрібно перебувати в безпосередній близькості до хворої людини), а після того, як вони осядуть на підлогу, висохнуть і знов піднімуться в Інший механізм передачі респіраторної інфекції — контактний.

Викид слини в повітря при кашлі повітря з пилом.

Він довгий час залишався недоведеним і менш очевидним, ніж повітряно-краплинний. Тим не менш, він грає, можливо, і більшу роль у поширенні простудних захворювань. Справа в тому, що перш ніж почати свою бурхливу життєдіяльність в новому організмі, вірусам потрібно, по-перше, вижити в умовах зовнішнього середовища, а по-друге — подолати безліч захисних

бар’єрів самого організму: це і фільтруючі волосини в носі, і мигдалики, і вії, і секреторні імуноглобуліни на самих слизових оболонках. Набагато простіше, якщо нова людина самостійно скоротить для вірусу цей нелегкий шлях.

При кашлі, чханні вірус осідає на руках,

Відбувається це так. Як правило, пчихаюча або кашляюча людина прикриває рот рукою, сподіваючись запобігти поширенню інфекції повітряно-крапельним шляхом. При цьому вона і не підозрює, наскільки спрощує передачу своєї інфекції контактним шляхом. Справа в тому, що вся колосальна маса мікробів, яка повинна була вийти у відкритий простір, осідає на руці цієї ж людини, яка розносить її на предмети побуту, в тому числі і тих, до яких торкаються інші люди. Або розносить її по руках друзів, колег і знайомих при рукостисканні. Тим, у свою чергу, залишається лише доторкнутися своєю рукою до рота, носа, або протерти очі, які також вистелені сприйнятливою до ГРВІ слизовою оболонкою, і складний повітряно-краплинний шлях передачі скорочується для вірусу за часом і складністю в десятки разів.

Тому, другий механізм передачі грипу та інших ГРВІ — контактний. Ось чому важливо мити руки і уникати дотиків рук до власного обличчя людині при спалахах респіраторних інфекцій.

До цього варто додати, що збудники ГРВІ досить стійкі в зовнішньому середовищі. Так, вірус грипу може зберігати життєздатність поза організмом до 3-х тижнів.

. …а при рукостисканні передається іншим.

Тому зараження може відбуватися навіть через значний час після контакту хворої людини з предметами домашнього вжитку, дитячими іграшками, посудом, ручками дверей громадських закладів та ін.

З іншого боку, для успішного проникнення вірусу в організм важливий ще один фактор — кількість вірусних частинок, що потрапляють в організм. Чим їх менше, тим мало ймовірно, що захисні бар’єри організму будуть подолані і виникне захворювання. Висока концентрація вірусів може зберігатися в закритих приміщеннях, особливо з великими скупченнями людей: офісах, школах, дитячих садках, громадському транспорті, магазинах. Навпаки, на відкритому повітрі зустріти достатню для зараження кількість мікробних часток практично неможливо.

Тому, всупереч поширеній думці, навіть під час сезонних спалахів ГРВІ, гуляти на відкритому повітрі безпечно. Набагато більше значення має, на якому транспорті ви їдете до місця прогулянки або роботи.

3.Симптоми захворювання

Після того, як збудник потрапив в організм, необхідний час, щоб він подолав захисні бар’єри організму і почав розмножуватися в достатній кількості, виявляючи свій вплив на організм. Цей час називається інкубаційним періодом.

Для гриппу і ГРВІ тривалість інкубаційного періоду становить від декількох годин до 3-х діб (в середньому 2 доби) і залежить від агресивності вірусу, кількості вірусних часток, що потрапили в організм, і стану захисних сил дихальної системи.

Далі починає поступово розвиватися клінічна картина гриппу чи ГРВІ. Її можна розділити на 2 синдроми — катаральний та інтоксикаційний.

Катаральний синдром є результатом ураження слизових оболонок і виявляється так:

• Сухість, першіння та біль у горлі. Виникає при ураженні слизової оболонки глотки.
• Кашель. Виникає при проникненні вірусу в слизову трахеї та бронхів і на початку захворювання є сухим, ближче до кінця може ставати вологим, а при приєднанні бактеріальної інфекції – з виділенням жовтого (гнійного) мокротиння.
• Закладеність носа, пчихання. Виникає за рахунок враження слизової оболонки носа та її набряку. З розвитком хвороби з’являються світлі виділення.

До речі, слід сказати, що пчихання саме по собі не є ознакою захворювання. Це – захисний рефлекторний акт, який сформований у людини в результаті еволюції для того, щоб очистити дихальні шляхи від сторонніх предметів. Воно може виникати при потраплянні в носову порожнину пилу, пуху, подразненні її різними речовинами. Часто воно настає при переході з холодного повітря в тепле приміщення, коли слизову оболонку носа різко висушує тепле повітря (в холодну пору року вологість повітря в опалювальних приміщеннях значно знижується). Тому не слід відразу вважати людину, що пчихає хворою.

• Зміна голосу. Це є проявом інфекційного запалення та набряку слизової оболонки гортані та голосових зв’язок.
• Вплив вірусу на слизову оболонку очей виявляється почервонінням кон’юнктиви, сльозотечею, іноді — світлобоязню.

Симптоми гриппу

Інтоксикаційний синдром, як правило, з’являється пізніше катарального і зникає раніше за нього, але є більш важким. Розмноження вірусів усередині клітин супроводжується утворенням небезпечних для людини токсинів. Руйнування заражених клітин веде до потрапляння цих речовин у кров, які й викликають картину інтоксикаційного синдрому.

Він виявляється:

• підвищенням температури:
• головним болеем;
• ознобом;
• болем у суглобах і м’язах;
• у більш важких випадках — нудотою, блюванням і втратою свідомості.

Для вірусних інфекцій дихальних шляхів характерні світлі, прозорі виділення з невеликою в’язкістю (фахівці називають їх серозними). До кінця захворювання вони можуть ставати жовтуватими. Якщо ж виділення з носа або бронхів стають густими, кількість їх різко збільшується, а колір стає темно-жовтим, це може говорити про приєднання бактеріальної інфекції.

Незважаючи на велику різноманітність симптомів, для більшості людей ГРВІ, в тому числі і грип, не є важким захворюванням. Небезпеку вони становлять для людей, які мають важкі супутні захворювання: цукровий діабет, серцеву недостатність, хронічну ниркову недостатність, туберкульоз та інші.

4.Лікування

Незважаючи на те, що сучасна наука досягла величезних успіхів у створенні антибактеріальних препаратів (відомих як антибіотики), в боротьбі з вірусними інфекціями такого прогресу поки ще немає. Пов’язано це з тим, що віруси, на відміну від бактерій, можуть розмножуватися тільки усередині клітин. Перебуваючи там, вони надійно захищені як від дії власних імунних сил організму, так і від ліків, які могли б порушити їх життєдіяльність. З цієї ж причини єдиним механізмом боротьби організму з вірусною інфекцією є руйнування заражених клітин.

Антибіотики, які успішно виліковують від бактеріальних інфекцій, неефективні для лікування гриппу та ГРВІ. Вони мають зовсім інші механізми дії, які ніяк не можуть впливати на віруси. Єдиним випадком, коли виправдане застосування антибіотиків, є приєднання до грипу та ГРВІ ще і бактеріальної інфекції.

На сьогоднішній день єдиним препаратом, який має доведену ефективність проти деяких збудників гриппу та ГРВІ, є озельтамівір (продається в аптеках під назвою Таміфлю). Озельтамівір діє на віруси грипу А і В. На жаль, ефективних ліків, які б діяли на інших збудників ГРВІ, ще не створено.

Тому основним лікуванням ГРВІ, якщо не діагностований саме грип, є зниження інтоксикації, зволоження слизових оболонок і симптоматичне лікування.

Дезінтоксикація — виведення токсинів — проводиться з метою зменшення інтоксикаційного синдрому. З методів детоксикації, доступних кожному без участі лікаря, є:

• Часте пиття. Велика кількість рідини (не менше 2 літрів на добу), по-перше, сприяє виведенню токсинів із сечею, а по-друге, поповнює втрати рідини при підвищеній температурі.

На питання, що можна пити, правильна відповідь — все, що подобається: чай, компот, мінеральну воду, соки, морси і т.д. Це не стосується алкогольних напоїв, які створюють додаткове інтоксикаційне навантаження на організм, і без того ослаблений хворобою. Головне – пити якомога більше. Наявність захворювань, коли це протипоказане (наприклад, серцева недостатність), накладає обмеження на цю рекомендацію. У таких випадках повинен розбиратися тільки лікар.

• Немає сенсу намагатися більше їсти, незважаючи на відсутність апетиту. Це може лише посилити інтоксикацію. З полегшенням хвороби апетит відновиться самостійно і організм поповнить енергетичні втрати.
• Зволоження слизових оболонок важливо проводити тому, що воно є необхідною умовою нормального функціонування місцевого імунітету дихальної системи. Слизові носа і глотки містять на собі секреторні імуноглобуліни, а трахеї і бронхів – такожі безліч вій, які, як конвеєр, транспортують чужорідні частинки назовні, очищаючи і захищаючи дихальну систему. Усім їм для збереження своєї функції потрібно достатня кількість вологи. Забезпечуючи її, ви таким чином, підсилюєте імунні сили організму.

Основна причина висихання слизових оболонок – низька вологість повітря в опалювальних приміщеннях. Справа в тому, що при потраплянні повітря з вулиці в приміщення, де воно нагрівається, його вологість падає. Наприклад, повітря вулиці при Т^о 0^оС і вологості 70%, в теплому приміщенні матиме відносну вологість всього 40%.

Для зволоження слизової носа можна використовувати спреї на основі кухонної солі або морської води — зараз їх асортимент досить широкий, і в аптеці Вам допоможуть вибрати відповідний за ціною і виробником. Застосовувати їх слід відповідно до інструкції. Надмірне використання таких засобів може призвести до змивання секреторних імуноглобулінів зі слизових оболонок.

Для зволоження слизової трахеї і бронхів краще використовувати зволожувачі повітря. Зараз їх можна знайти практично в будь-якому магазині побутової техніки. Якщо можливості придбати зволожувач немає, можна з цією метою проводити вологе прибирання приміщення – частота залежить лише від фізичних можливостей прибиральника. Також можна покласти зволожені рушники на батарею.

Парові інгаляції з цією метою малоефективні, тому що пар все одно не доходить до нижніх дихальних шляхів, конденсуючись в носовій порожнині. Крім того, перегрів носової порожнини призведе до посилення набряку слизової оболонки, викликаної запаленням.

Симптоматичне лікування спрямоване на полегшення найбільш неприємних симптомів гриппу та ГРВІ. У першу чергу, це стосується підвищення температури. Важливо пам’ятати, що підвищена температура — один з факторів неспецифічного захисту організму. Збудники гриппу та ГРВІ набагато краще себе почувають при низьких температурах, ніж при високих. Тому боротися з високою температурою потрібно тільки тоді, коли вона може стати занадто сильним навантаженням на організм. Для дітей старше 2 років і дорослих це — 38,5 °С, для дітей до 2 років — 38,0 °С. З метою зниження температури краще використовувати препарати на основі парацетамолу або ібупрофену. Також їх можна застосовувати для зменшення інших симптомів інтоксикації: головний, м’язовий біль та біль в суглобах.

Ті препарати, які мають у своєму складі компоненти, що зменшують чхання, певною мірою можуть обмежити поширення хворою людиною інфекції на оточуючих.

 Слід утриматися від прийому ацетилсаліцилової кислоти (аспірину). Дітям до 12 років ацетилсаліцилова кислота протипоказана у зв’язку з ризиком важких ускладнень (синдром Рея).

Синдром Рея, або гостра жирова дистрофія печінки з ураженням центральної нервової системи – важка побічна реакція на прийом ацетилсаліцилової кислоти у дітей, частіше виникає при вірусній лихоманці. Летальність при цьому становить 30%. Він став причиною заборони ацетилсаліцилової кислоти в педіатрії

З метою полегшення носового дихання можна використовувати так звані деконгестанти — місцеві препарати, що зменшують набряк слизової оболонки носа (оксиметазолін). Вони не тільки відновлюють дихання через ніс, але і знижують ризик бактеріальних ускладнень гриппу та ГРВІ — синуситу, отиту та інш. Перевагу слід віддавати препаратам у формі спрею — на відміну від крапель, вони рівномірно зрошують слизову носа, точніше дозуються, і більш зручні у застосуванні. Найбільш сучасні з таких препаратів мають у своєму складі рослинні ефірні олії, які дозволяють зберегти природну вологість слизової оболонки носа.

При сухому кашлі краще використовувати протикашлеві препарати після консультації з лікарем.

5.Коли необхідно звернутися до лікаря

В обов’язковому порядку необхідно звернутися до лікаря в наступних випадках:  

1. відсутність поліпшення стану на четвертий день хвороби;
2. підвищена температура тіла на сьомий день захворювання;
3. погіршення після поліпшення;
4. виражена важкість стану при помірних симптомах гриппу та ГРВІ;
5. поява ізольовано або у поєднанні: блідості шкіри; спраги, задишки, інтенсивного головного болю, гнійних виділень;
6. посилення кашлю, зниження його продуктивності; глибокий вдих призводить до нападу кашлю;
7. при підвищенні температури тіла не допомагають, практично не допомагають або дуже ненадовго допомагають парацетамол та ібупрофен.

Лікар потрібен   терміново, якщо є:  

1. втрата свідомості;
2. судоми;
3. ознаки дихальної недостатності (утруднене дихання, задишка, відчуття нестачі повітря);
4. інтенсивний біль де завгодно;
5. навіть помірний біль в горлі при відсутності нежиті;
6. навіть помірний головний біль у поєднанні з блюванням;
7. набряклість шиї;
8. висипка, що не зникає при натисканні на неї;
9. температура тіла вище 39 °С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижувальних засобів;
10. будь-яке підвищення температури тіла в поєднанні з ознобом і блідістю шкіри.

6.Найчастіші ускладнення грипу:

Небезпека грипу полягає в тому, що він може вражати серцево-судинну систему, дихальні органи, а також центральну нервову систему людини. Вірус грипу досить сильно і різко знижує захисні сили організму, тому і ймовірність виникнення різних ускладнень після хвороби є дуже високою. Особливо небезпечний грип для літніх людей, дітей і вагітних жінок, а також для тих, хто має якісь хронічні захворювання. Ускладнення грипу можуть бути смертельно небезпечними – практично всі смертельні випадки від грипу зумовлені розвиненим ускладненням,  вимагають лікування у стаціонарі. Більшість ускладнень грипу є результатом неправильного його лікування і неправильної поведінки хворих.

• Вторинні бактеріальні респіраторні захворювання (пневмонія, бронхіт, менінгіт,ларинготрахеобронхіт, інфекції вуха та інші);
• Загострення хронічних захворювань легенів (астма, бронхіт та інші);
• Загострення серцево-судинних захворювань (міокардит, перикардит);
• Запалення нирок, загострення ниркової недостатності;
• Загострення ендокринних розладів (цукровий діабет);
• Патології вагітних тощо

Профілактика захворювання на грип та ГРВІ

Щеплення проти грипу

Профілактика грипу в передепідемічний період:

Специфічний засiб профілактики – вакцинація населення, що у всьому світі є основним захистом від грипу, за 4-1 місяці до початку передбачуваної епідемії. Вакцинація проти грипу не належить до обов’язкових щеплень. Відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ), актуальним є проведення щеплень контингентів, які мають підвищений ризик інфікування, виникнення ускладнень та з метою індивідуального захисту. Досвід вакцинації минулих епідемічних сезонів свідчить про високу ефективність цього профілактичного заходу до початку епідемій. Однак під час спалахів захворювань вакцинацію рекомендують здійснювати людям з підвищеним ризиком ускладнень.

Вакцини проти гриппу специфічні для кожного сезону. Вони включають в себе актуальні, згідно з прогнозами на цей період, штами вірусів грипу (не менше 3-х).

Профілактика грипу та ГРВІ в період підвищення захворюваності:

1. Захисна маска — в першу чергу, на хвору людину. Правильно надіта!;
2. Не переохолоджуватись, уникати протягів;
3. Зволоження повітря;
4. Зволоження слизової носа. Перед виходом з дому, змащування оксоліновою маззю або будь-якою олією (пихтовою, маслиновою), а після повернення – помити руки з милом та промити порожнину носа сольовим розчином (1 чайна ложка на 1 літр води);
5. Вологе прибирання приміщень;
6. Кварцування повітря в приміщенні;
7. Провітрювання приміщень (з наступним зволоженням повітря);
8. Уникати місць скупчення людей, рукостискань та поцілунків, не торкатися руками очей, носа, рота;
9. Як можна частіше мити руки з милом;
10. Користуватись одноразовими рушниками, хусточками та дезінфікуючими засобами для рук, для обробки дверних ручок, телефонів спільного користування, регулярно провітрювати приміщення.
11. Їжте журавлину, курку і гриби;
12. Пийте вранці молоко-антивірус:

 Рецепт: доведіть до кипіння 300 мл молока, додайте 3 подрібнених зубчики часнику. Трохи остудіть, додайте 1 ч. л. меду і 1/2 ч. л. меленого імбиру. Цей засіб підсилює роботу імунітету (в т. ч. місцевого) за рахунок стимуляції слизових оболонок і стимулює вироблення Т-лімфоцитів, що знищують віруси;

13. Під час розгулу вірусу проводити вакцинацію не можна
14. Залишитись вдома при перших симптомах захворювання (лихоманка, біль в м’язах, сухий кашель, нежить), Ви є джерелом зараження для оточуючих..
15. Викликати лікаря поліклініки, або швидкої медичної допомоги при стрімкому розвитку хвороби (відсутність реакції на жарознижувальні, повторні підвищення температури тіла до високих цифр (для дітей – вище за 38⁰С; дорослих – за 39⁰С), виражений сухий кашель та загальну слабкість, запаморочення. Лікар визначить де і чим Вам потрібно лікуватись.
16. Не застосовувати аспірин, це небезпечно при грипі. Із жарознижувальних препаратів можна використовувати парацетамол, ібупрофен, аналгін. Обережно використовувати багатокомпонентні суміші (“гарячі чаї”), які є лікарськими засобами.
17. Не займайтесь самолікуванням

Запобігання зараження в присутності хворого на грип

 Профілактичні заходи спрямовані на запобігання поширення інфекції і проникнення її в організм здорової людини.

• Для запобігання розповсюдьження інфекції слід по можливості обмежити хворого від контактів з оточуючими.
• Для того, щоб зменшити виділення вірусів при чханні, можна використовувати маску, надягаючи її на хворого так, щоб вона закривала і рот, і ніс. Тільки в цьому випадку вона буде затримувати крапельки рідини, що вилітають при чханні, розмові і кашлі. Всупереч поширеній думці, маска, надіта на здорову людину, не виконує роль фільтра, що затримує віруси (для цього вона недостатньо герметична), а запобігає випадковому контакту рук людини з ротом і носом, знижуючи ризик контактного шляху передачі інфекції.

Маска закриває ніс і рот

• Використання симптоматичних препаратів, що знижують чхання, може також знизити поширення інфекції хворою людиною. Тим не менш, це не виключає інших запобіжних заходів — їх потрібно дотримуватися обов’язково.

Для запобігання висихання слизових рекомендується зволоження повітря описаними вище способами і також — застосування сольових спреїв. Для того, щоб знизити ризик вдихання заражених частинок пилу слід проводити вологе прибирання. З цією ж метою можна проводити кварцування (опромінення ультрафіолетової лампою) повітря в приміщеннях. Важливо пам’ятати, що під час цієї процедури людина не повинна перебувати в кімнаті і в жодному разі не дивитися на кварцову лампу, оскільки це може викликати серйозне пошкодження сітківки ока, навіть до сліпоти.

• Провітрювання приміщень (з обов’язковим зволоженням) знизить концентрацію вірусу в замкнутому просторі.
• Індивідуально слід уникати рукостискань, скоротити до мінімуму перебування в громадському транспорті або в місцях великих скупчень людей. Як можна частіше мити руки. Уникати торкання руками очей, носа і рота.

Всі засоби медикаментозної профілактики, на жаль, не мають доведеного ефекту. Виняток становить озельтамівір, який, однак, запобігає захворюванню лише на грип.

Тим не менше, використовуючи всі перераховані вище методи, можна значно знизити ризик захворювання на грип та ГРВІ.

В лікувальних закладах для профілактики грипу необхідно працювати в марлевих або одноразових масках, які потрібно змінювати кожні 4 години, здійснювати вологе прибирання приміщень з застосуванням дезінфекційних засобів, часто провітрювати приміщення та здійснювати бактерицидне опромінення повітря ультрафіолетовими опромінювачами.

Підготувала   фельдшер
із санітарної освіти  Семиліт Л.М.