• Опис
• Симптоми
• Діагностика
• Профілактика
• Лікування
• Висновок

Наші ноги – одна з найвразливіших частин тіла. Вони щодня потерпають від значних навантажень та різних механічних впливів. Стан шкіри на ногах часто далекий від ідеалу навіть у здорових людей. Загрубіння, тріщини, мозолі час від часу докучають кожному із нас і заважають насолоджуватись свободою руху.

Якщо ж у Вас – цукровий діабет, ця проблема збільшується в декілька разів. Через збої обміну глюкози в крові та неправильній мікроциркуляції крові шкіра на ногах страждає від порушень водно-мінерального та білкового обміну. Швидко розвивається кисневе голодування клітин. Це призводить до сухості та зниження еластичності шкіри. На ногах з’являється багато мікротріщин. У випадку потрапляння інфекції на шкіру, вони стають досить небезпечні.

Синдром діабетичної стопи – поняття широке і передбачає під собою цілий комплекс різних анатомо-функціональних та патологічних змін тканин стопи, виникнення і подальший розвиток яких відбувається на тлі порушення капілярного та судинного кровообігу, діабетичного пошкодження периферійної нервової системи,     ураження суглобів.

Всі перераховані зміни провокують  підвищену травматизацію шкіри стопи, інфікування м’яких тканин стопи,   виникнення і прогресування гнійно-некротичного процесу.

Зустрічаються і запущені випадки, які призводять до ампутації.

Зазвичай поняття «діабетична стопа» не використовується, як самостійна нозологічна форма, а зазначаються її складові, такі як флегмона, абсцес, гангрена та ін.

Як розпізнати діабетичну стопу? 

Зазначимо, що симптоми залежать, насамперед, від форми діабетичної стопи, а їх кілька.

Нейропатична форма:  При цій формі спостерігається ураження нервів,що супроводжується формуванням патологічного процесу переважно в тих зонах стопи, які більшою мірою перебувають під тиском.У цьому разі мова, насамперед, йде про міжфалангові області, підошвоау поверхню передньої третини стопи, п’яти, а також про великі пальці.  У цих зонах формуються спочатку мозолі, а потім під ними утворюється виразка. Крім того, на самій стопі з’являються глибокі тріщини. На стопі спостерігається зниження чутливості, відчуття  повзання мурашок, печіння або поколювання, оніміння, відчуття холоду. Шкіра суха і тепла. Пульс на артеріях   визначається, але рефлекси та чутливість знижені. Спостерігається деформація суглобів.  Суглоб Шарко – один з варіантів того, як може розвиватися діабетична стопа (фото).

Підвищується  больовий поріг, при травмуванні хворі абсолютно нічого не відчувають. Стопа    деформується, істотно потовщується   шкіра, з’являються мозолі. У місцях травмування з’являються виразки з рівними краями,   з яких виділяється велика кількість рідини.

Ішемічна форма: Відбувається ураження судин  великого і дрібного калібру, що забезпечують живлення ніг, в результаті – недостатнє кровопостачання тканин. Це проявляється болем у стопах, гомілках, навіть при нетривалій  ходьбі  людина повинна зупинятися і чекати, поки біль пройде, перш ніж продовжити шлях. Така ситуація називається «переміжною кульгавістю».

Шкіра стопи стає блідою, холодною, на ній з’являються ділянки, з темнішим забарвленням, часто утворюються набряки. У місцях травмування з’являються виразки, що довго не загоюються, з нерівними краями, больові відчуття і чутливість при цьому досить виражені. Стопа без мозолів і не деформується, пульсація артерій дуже слабка або взагалі не прощупується. Згодом  утворюються виразки на щиколотці, «кісточці», на всіх пальцях. Кінцевим наслідком цієї форми може стати  суха гангрена пальця (пальців), частини або всієї стопи.

Найчастіше  зустрічається змішана форма діабетичної стопи, яка свою назву отримала за наявності ознак та симптомів двох попередніх форм.

Також на зміни стопи, крім форми хвороби,  впливає і стадія процесу.

Стадія 0 (відноситься до групи ризику). При цій стадії стопа  деформується, шкіра починає холоднішати і бліднути, виникає омозоління, виразки відсутні.

Стадія 1. Утворення виразки відбувається виключно на поверхні шкіри, абсолютно при цьому, не зачіпаючи інші тканини.

Стадія 2. Поширення   виразки, що утворилася, відбувається вглиб, тим самим, вражаючи шкіру, клітковину, сухожилля і м’язи.

Стадія 3. Виразка, що  утворилася,  проникає до кістки.

Стадія 4. При даній стадії відбувається виникнення гангрени на обмеженій ділянці. Колір стопи, на невеликій її ділянці, стає чорним, у більшості випадків має чітко обмежені краї.

Стадія 5. При цій стадії відбувається поширення гангрени вгору по стопі, плавно переходячи на гомілку і вище.

Гангрена стопи

Такого роду прояв патології вважається найбільш серйозною її формою. Формування гангрени починається на тлі важких порушень кровообігу не тільки в стопі, але також і гомілки. Більше того, до цього процесу долучається так звана анаеробна інфекція. Розвиток такого патологічного процесу відбувається стрімкими темпами, а в деяких випадках він навіть призводить до  смерті хворого. Лікування синдрому діабетичних стоп з гангреною передбачає, практично у всіх випадках, ампутацію.

Діагностика

Постановка  діагнозу і   лікування здійснюється такими лікарями:

• діабетолог (ендокринолог);
• хірурги: загальний і судинний;
• невропатолог;
• ортопед-травматолог;
• лікар-комбустіолог,
• лікар-подолог.

Лікування

Пацієнтам при діабетичній стопі, в залежності від стадії процесу, призначають або консервативне лікування, або його поєднання з хірургічними методами.

Консервативне лікування передбачає:

• нормалізація рівня цукру в крові (цукрознижувальні препарати, інсулін);
• застосування антибіотиків широкого спектру дії, які призначаються лікарем індивідуально;
• лікарські препарати, що сприяють поліпшенню кровотоку по судинах суворо за призначенням лікаря;
• антибактеріальні та антисептичні препарати місцевої дії;
• призначення знеболювальних препаратів;
• Кожне призначення суто індивідуально і знаходиться в прямій залежності від форми і стадії захворювання, від результатів мікрофлори виразок.

Оперативне лікування:

• відновлення прохідності по судинах за допомогою пластики судин – ангіопластика, допоміжними коллатералями, аутовенне шунтування, стентування артерій на нижніх кінцівках;
• усунення ділянок, схильних до некрозу, які мають чіткі краї (некректомія) та невелику площу;
• пластика раньових дефектів;
• резекція гангренозної ділянки;
• ампутація уражених частин гомілки, стопи, ніг – до межі з нормальними судинами і тканинами.

  ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

Чи можна попередити розвиток такої патології, як діабетична стопа? Звичайно! Профілактика в першу чергу має на увазі   підтримання постійного рівня глюкози. Всі хворі з цукровим діабетом без винятку повинні постійно стежити за своїм здоров’ям, виконувати рекомендації лікарів щодо лікування.

Для профілактики розвитку діабетичних виразок необхідно дотримуватися основних принципів, а саме:

• контроль рівня глюкози і глікозильованого гемоглобіну в крові,   не допускати його підвищення. Тільки тривале підвищення рівня цукру в крові призводить до ускладнень діабету ;
• контролювати АТ. вагу, здавати періодично аналізи на кількість холестерину в крові.
• приходити на консультацію до лікуючого ендокринолога.
• відвідувати «Школи діабетиків» або «Діабетична стопа»;
• після постановки діагнозу відразу ж відмовитися від куріння, яке призводить до звуження кровоносних стінок судин. Поєднання «цукровий діабет» + «куріння» в кілька разів прискорює розвиток цього ускладнення.
• щоб підсилити кровопостачання ніг і ступень, ходити 2-3 години  щодня, постійно робити зарядку для стоп. Не дозволяйте судинам ніг відмирати!
• лікувати нейро – та ангіопатії курсами;
• лікувати грибкові ураження стопи.

ПРАВИЛЬНИЙ ДОГЛЯД ВРЯТУЄ ВІД УСКЛАДНЕНЬ

Рани, що виникають на стопі при цукровому діабеті, погано піддаються лікуванню. Якщо розвинулася виразка стопи, то ймовірність того, що людині необхідно буде провести ампутацію, становить 10-25%, що призведе до інвалідності або інших ускладнень.

Особливо серйозний прогноз при розвитку діабетичної стопи у літніх людей, у осіб, які страждають захворюваннями судин нижніх кінцівок, при тривалому існуванні основного захворювання.

 ВІДМОВТЕСЯ ВІД МИЛА І НЕ ЗРІЗАЙТЕ МОЗОЛІ

Щоб попередити появу мікротріщин та інших пошкоджень шкіри, не забувайте прості щоденні гігієнічні процедури з догляду за ногами.

1. Мийте ноги у теплій воді. Чутливість шкіри Ваших ніг може бути знижена. Тому перед початком миття перевірте температуру води за допомогою термометра або рукою. Переконайтеся, що вона не гаряча. Не тримайте ноги у воді довше 5-7 хвилин. Після миття обережно промокніть ноги м’яким рушником. Особливу увагу приділіть шкірі між пальцями.

2. Не мийте ноги звичайним милом. Оберіть м’який миючий засіб, який не пересушує шкіру, та м’яку губку, що не ушкоджує шкіру.

3. Ретельно оглядайте ноги. Переконайтеся, що там немає мозолів, мікротріщин та інших пошкоджень. Такий огляд необхідний. У Вас може бути знижена чутливість шкіри ніг, і Ви можете просто не відчути пошкодження на ній, лише побачити.

4. Ніколи не зрізайте ороговілості та мозолі, що утворилися на ділянках підвищеного тертя. Видаляйте їх спеціальною пемзою з негрубою структурою або запишіться до кабінету «діабетичної стопи».

5.Дуже важливо вчасно боротися з так званими «малими проблемами стоп»: сухістю, мозолями, мацерацією міжпальцевих проміжків. Це можна робити самотужки, але краще звернутися до професіоналів. Довірте свої ніжки спеціалістам.

6. Щоб уникнути проникнення інфекції рекомендується періодично обробляти дрібні тріщини і ранки на підошвах.

ОБЕРЕЖНО З АНТИСЕПТИКАМИ

Окрім простих щоденних процедур, до Вашої уваги – ще декілька правил. Їхнє дотримання знизить ризик травмування шкіри і вбереже Вас від неприємностей.

1. Підстригаючи нігті, будьте дуже обережні. Не зрізайте їхні куточки – тоді нігті не будуть вростати. Вирівнюючи нігті пилочкою, стежте, щоб їхні краї залишалися рівними. Якщо Ви боїтеся, що не впораєтеся, запишіться на процедуру апаратного педикюру.

2. Забудьте про ходьбу босоніж. Якщо Ви ненароком наступите на щось гостре, через знижену чутливість стоп можете цього не помітити. Не прикладайте до ніг грілки. Не зігрівайте їх біля батарей чи камінів. Це може призвести до сильного подразнення чи опіку.

3. Щоб уникнути мацерації, не тримайте ноги у воді надто довго. Йдеться не лише про ванну або душ, а й про купання у басейнах та водоймах. Якщо Ви не уявляєте свого життя без водних процедур – нанесіть захисні засоби на шкіру.

4. Не купуйте тапочки без задників, їх підошва при ходьбі “шльопає” і підвищує навантаження на п’яту. У результаті шкіра в цьому місці потовщується, утворюються тріщини.

5. Щодня    виконуйте масаж, гімнастику для стоп;

6. Окрема тема – вибір захисних засобів для шкіри ніг. Людям з цукровим діабетом краще не використовувати для ніг мінеральні масла, вазелін, дитячі креми та інші речовини, які не вбираються. Наявність цих засобів на шкірі може призвести до мацерації. Використовуйте живильний крем, що повністю вбирається шкірою для уникнення сухості і тріщин. Не наносьте його між пальцями.

7. Якщо Ви поранилися, пам’ятайте, що Вам підійдуть не усі антисептичні засоби з аптечки. Спирт, йод, саліцилова кислота, марганцівка, зеленка і перекис водню можуть зашкодити Вашій шкірі. Наприклад, викликати подразнення чи опік. Це лише ускладнить процес загоєння рани. Якщо на стопах з’явилися порізи, садна, то  у якості антисептичних засобів бажано використовувати мазі та гелі на основі рослинних складників, або водні розчини антисептиків, такі як: октенісепт, р-н фурациліну 0,02 %, р-н хлоргексидину,  диоксидину, декасану,мірамістину,   а потім акуратно накласти стерильну пов’язку.

ПОРАДИ З ВИБОРУ ВЗУТТЯ

Діабетики повинні бути особливо пильними при виборі взуття. Зручне якісне взуття, з натуральної шкіри – при вашій хворобі це не розкіш, а питання життя і смерті. Відмовтеся від високих підборів, туфель та чобіт з вузькими носиками, босоніжок з перемичкою між пальцями. У незручному взутті зростає навантаження на стопу, а отже, збільшується ймовірність утворення мозолів або мікротріщин. Дуже важливо правильно підбирати взуття. Воно насамперед має бути зручним і не тісним, добре «сидіти» на нозі. Не варто сподіватися, що з часом обновка «розходиться», купуйте із запасом на 0,5 см. Приміряйте взуття сидячи. Одягнувши його, обов’язково пройдіться кілька метрів. У 85% людей ноги дещо відрізнються за розміром (різниця складає 0,5-0,8 см). Тому, обираючи взуття, необхідно орієнтуватися на більшу ногу. Обновку краще купувати в другій половині дня, коли ноги трохи набрякнуть.Підошва не повинна бути пласкою або слизькою, бажано невеликий до 4 см, зручний каблучок (або платформочка), наявність «липучок» або шнурків, що дозволяють коригувати ширину. Деяким пацієнтам показане спеціальне ортопедичне взуття, пошите на замовлення в майстерні.

Регулярно оглядайте своє взуття. Звертайте увагу на те, щоб не загиналися устілки, не вилазили мікроскопічні гвоздики або скобочки, не потрапляли камінці або смітинки.

Устілки треба купувати тільки для діабетиків.

Ніколи не надягайте   чужі шкарпетки та взуття, вони можуть передати Вам грибкові захворювання.

Ніякої синтетики! Шкарпетки тільки лляні, бавовняні або чисто вовняні, обов’язково свого розміру. Щодня міняйте їх, попередньо вимивши ноги. Заштопаних шкарпеток краще уникати, так само як і тугих гумок.

На босі ноги взуття не надягайте.

Вчені всього світу постійно досліджують нові методики лікування синдрому діабетичної стопи. Мета їх одна – отримання більш швидких і ефективних засобів, що сприяють загоєнню ран,  знижують ризик ампутації кінцівок.

Лікування діабетичної стопи народними засобами

Як лікувати діабетичну стопу в домашніх умовах? Терапія народними засобами актуальна тільки в тому випадку, якщо у пацієнта немає загрози розвитку гангрени або показань для хірургічного втручання. Важливо розуміти, що самостійне лікування нерідко тягне за собою появу ускладнень і загальне погіршення стану здоров’я. Саме тому попередньо необхідно проконсультуватися з лікарем. Основні принципи використання різного роду лікарських трав в домашніх умовах зводяться до наступного:

·  У лікуванні допускається використання рецептів з очищаючою і знезаражуючою дією, які застосовуються виключно місцево.

·  Перевагу слід віддавати трав’яним зборам із судинорозширювальним ефектом.

• Відмінно зарекомендували себе народні рецепти з продуктами, що відповідають  за розрідження крові і поліпшення її мікроциркуляції. Нижче перелічимо найбільш популярні варіанти лікування.
• Мед відомий своїми загоюючими, регенеруючими властивостями, він добре покращує кровообіг і тому здатний усунути деякі симптоми діабетичної стопи. 50 грам евкаліпта залити 1 склянкою окропу, прокип’ятити на водяній бані 15 хвилин, остудити, процідити, додати 2-3 столові ложки меду. Такі ліки можна використовувати у вигляді примочок і ванночок для стоп.
• Змішати в рівних кількостях (по 40 грамів) насіння гірчиці і квітки ромашки, додати листя розмарину (20 грамів), залити літром води кімнатної температури, настояти добу, змочити в розчині вовняні шкарпетки і надіти на ноги. Гірчиця, як і мед, покращує кровообіг і має регенеруючі властивості.
• Корисно робити промивання відваром з плодів черемхи. Для його приготування потрібно взяти столову ложку плодів залити склянкою окропу, 15 хвилин кип’ятити, процідити, промивати уражене місце.
• Ягоди чорниці відрізняються здатністю знижувати рівень цукру в крові, прискорювати всі обмінні процеси в організмі. Фахівці рекомендують щодня вживати в їжу по три склянки цих ягід, розділених в рівних пропорціях. Більш того, можна заварювати листя чорниці і пити як чай.
•  Ранозагоювальною дією характеризуються листя реп’яха або лопуха. У зимову пору року рекомендується використовувати сухі суміші трав, які можна придбати практично в кожній аптеці. Листя прикладають до ураженої області, попередньо осередок діабетичної стопи слід промити р-ном антисептика. Міняти пов’язку рекомендується двічі на день.
• Відмінною альтернативою лопуха є гвоздична олія. Воно також продається в аптечних мережах. Гвоздика має антибактеріальний і аналгезуючий ефект.
• Для прискорення процесу загоєння рани на шкірні покриви можна наносити самий звичайний кефір, а зверху присипати порошком із сухих голок ялівцю. Цілющі властивості цієї рослини відомі з давніх пір. Ялівець є антиоксидантом, містить в голках ефірні олії і вітаміни, що прискорюють процес загоєння ранок. На жаль, далеко не завжди за допомогою таких простих способів вдається назавжди забути про цю проблему, як діабетична стопа. Фото патологічного ураження нижніх кінцівок наочно доводять це твердження. Якщо народні рецепти протягом тривалого часу не дають відчутного результату, необхідно терміново проконсультуватися з лікарем.

Висновок

У цій статті ми розповіли, що являє собою патологія під назвою діабетична стопа. Симптоми захворювання, описані вище, повинні насторожити кожного і стати приводом для звернення до фахівця. В іншому випадку зростає ймовірність розвитку серйозних ускладнень, у тому числі і повної ампутації кінцівки або навіть смертельних наслідків. Сподіваємося, що вся представлена тут інформація виявиться для вас дійсно корисною. Будьте здорові!

Текст підготували лікар-комбустіолог
Опікового відділення КНП «Перша
Черкаська міська лікарня» ЧМР
Похилюк Р.Г. та фельдшер із санітарної
освіти  Семиліт Л.М.

Використані джерела

• Armstrong D.G., Lavery L.A. Diabetic foot ulcers: prevention, diagnosis and classification. American Family Phisician, 1998, March 15.
• Boulton, A. J.M., Kirsner, R. S., Vileikyte, L. Neuropathic diabetic foot ulcers. NEJM 2004 351: 1694-1695.
• Caputo G. M., Cavanagh P. R., Ulbrecht J. S. et al. Assessment and management of foot disease in patients with diabetes Volume NEJM, 1994; 331: No 13 854-860.
• Clinical Guidelines for Type 2 Diabetes. Prevention and management of Foot Problems // www.diabetes.org.uk/infocentre/carerec/foot.htm
• Hellekson K. IDSA Releases guidelines on the diagnosis and treatment of diabetic foot infections American Family Phisician, 2005, April 1.
• Joshi N., Caputo G. M., Weitekamp M. R., Karchmer A.W. Infections in patients with diabetes mellitus. NEJM 1999. 341: 1906-1912.
• Muha J. Local wound care in diabetic foot complications Aggressive risk management and ulcer treatment to avoid amputation. Postgraduate Medicine. July 1999, Vol. 106, No 1.
• Pinzur M. S. Diabetic Foot // www.emedicine.com.
• Smith C. L. Pharmacotherapy of diabetic foot ulcers // Journal Of Pharmacy Practice, 2004; Vol. 17; No 1: 66–74
• Strauss M.B. Diabetic foot problems: Key to effective, agressive prevention. Consultant 2001; Nov., 1693-1705.
• Strauss M.B. Diabetic foot problems: Key to prompt, aggressive therapy. Consultant 2002; Jan., 81-93.
• Sumpio B. E. Foot Ulcers. NEJM, 2000; 343: No 11, 787-793.