ЗМІСТ

1.    Що таке стенокардія?;
2.    Причини стенокардії;
3.    Фактори, що підвищують ризик розвитку стенокардії;
4.    Стенокардія напруження:

•      Умови появи нападу стенокардії напруги;
•      Прояви   стенокардії напруження;  
•      Ознаки болю при стенокардії;

5.   Стенокардія спокою;
6.    Діагностика:

•      Електрокардіографія;
•      Ехокардіографія;
•   Коронарокардіографія;

7.    Принципи лікування стенокардії;

•      Основні лікарські засоби для припинення больового нападу;
•      Консервативне лікування;
•      Хірургічне лікування;

8.    Запобігання захворюванню на стенокардію.

Стенокардія (“грудна жаба”) – основний симптом ішемічної хвороби серця (ІХС), що супроводжується болем або відчуттям дискомфорту в області грудної клітки, викликаних ішемією міокарда,  яка розвивається в результаті звуження або закупорки    серцевих судин (гостра недостатність коронарного кровопостачання або повне його припинення у тканинах, що призводить до нестачі кисню і глюкози, необхідних для клітинного обміну речовин, та надлишкового накопичення в ньому недоокислених продуктів обміну (молочної, піровиноградної, вугільної і фосфорної кислот  та інших метаболітів).

Причини стенокардії

• підвищення артеріального тиску;
• підвищений рівень холестерину;
• куріння та інші негативні фактори несприятливо впливають на стінки судин.

У результаті на їх внутрішній поверхні осідають лейкоцити, холестерин, що призводить до формування атеросклеротичних бляшок і стенозу (локальне звуження). Крім того, в області стенозу утворюються тромби, які закупорюють артеріоли і ще більше звужують просвіт великих коронарних (серцевих) судин. У 90% хворих на стенокардію спостерігають звуження просвіту коронарних артерій більш ніж на 75%. У більшості випадків ці зміни пов’язані з атеросклерозом, рідше – із запаленням судин, травмою грудної клітки та інші.

Існують також фактори, які підвищують ризик розвитку стенокардії:

1. ожиріння;
2. менопауза;
3. цукровий діабет;
4. зловживання алкоголем та тютюнопаління;
5. гіподинамія

СТЕНОКАРДІЯ НАПРУЖЕННЯ

Умови появи нападу стенокардії напруги:

• Найчастіше – ходьба (біль при прискоренні руху, при підйомі в гору, при різкому зустрічному вітрі, при ходьбі після їжі або з важкою ношею);
• Інше фізичне зусилля, або (та) значне емоційне напруження (стрес).
• При припиненні зусилля біль стихає або зникає протягом декількох хвилин.

Прояви    стенокардії напруження:

1. локалізація болю – за грудиною (найбільш типова!), в області серця, може поширюватися у ліву руку, під ліву лопатку, в шию, рідше біль віддає в нижню  щелепу і зуби,  в надпліччя, праву половину грудної клітки, праву руку, у верхню частину живота (в області шлунку);
   
2.   Характер болю – стискаючий, рідше – пекучий (подібний до печії), відчуття тяжкості, розпирання;
3. Відчуття стороннього тіла в грудях (іноді хворий може відчувати не біль, а тяжке відчуття за грудиною і тоді він заперечує наявність власне болю);
4. Одночасно з болем – підвищення артеріального тиску, блідість шкіри, піт, коливання частоти пульсу.

При стенокардії  біль має такі ознаки:

• Носить характер нападу, тобто має чітко виражений час початку та припинення, затихання.
• Виникає при певних умовах, обставинах.
• Починає стихати або зовсім припиняється під впливом нітрогліцерину (через 1 – 3 хвилини після його сублінгвального (під’язикового) прийому).

Стенокардія спокою

Стенокардія спокою, на відміну від стенокардії напруги, не  пов’язана з фізичним зусиллям, виникає частіше ночами, але в іншому зберігає всі риси тяжкого нападу і нерідко супроводжується відчуттям нестачі повітря, задухою.

У більшості хворих перебіг захворювання характеризується відносною стабільністю. Під цим розуміють, що напади наступають при повторенні  умов і стихають в умовах спокою (стенокардія напруги) або після прийому нітрогліцерину.

Діагностика.

 Початковим етапом діагностики стенокардії є клінічний огляд хворого лікарем, який за потреби призначає додаткові методи обстеження.

Для підтвердження діагнозу необхідно провести ЕКГ, ехокардіографію, навантажувальні тести, коронароангіографію тощо.                                  

Щоб зняти ЕКГ безпосередньо у момент нападу, проводять проби з фізичним навантаженням. Пацієнт виконує вправи зі зростаючим навантаженням на біговій доріжці або велоергометрі. Лікар при цьому контролює самопочуття хворого за допомогою регулярного вимірювання артеріального тиску та ЕКГ, яка реєструє зміни, що з’являються при ішемічній хворобі серця.                           

Ехокардіографію проводять для диференціальної діагностики стено-кардії напруги з некоронарогенними болями. На екрані добре відображаються  вади серцевих клапанів, потовщення стінок міокарду та інші органічні і функціональні зміни серцевого м’яза.

Коронароангіографія відноситься до інвазивних методів діагностики та дозволяє досліджувати ступінь звуження просвіту серцевих судин.

Також за допомогою цього дослідження можна визначити тип кровопостачання міокарда (лівий, правий), характер атеросклеротичного ураження, спазм коронарних артерій, ступінь розвиненості колатерального (обхідного) кровотоку.

Добове моніторування ЭКГ (Холтер). Цей метод   дозволяє виявити ішемію міокарду під час звичайної щоденної діяльності у 10-15 % хворих на  стабільну стенокардію. Особливо цінний цей метод для діагностики вазоспастичної стенокардії.

Принципи лікування стенокардії:

Лікування спрямоване на досягнення основних цілей:

1) зменшення ризику виникнення інфаркту міокарду;

2) поліпшення якості життя.

Позбавлення від нападів стенокардії передбачає зміну способу життя: 

• відмова від куріння;
• оптимальне фізичне навантаження;
• дотримання дієти (обмеження вживання солі та насичених жирів,
• егулярне споживання фруктів, овочів і риби) та зниження маси тіла;
• контроль артеріального тиску;
• лікування дисліпідемії.                                              

Лікування стенокардії напруги можна розділити на:

• припинення больового нападу;
• боротьбу з недостатнім кровопостачанням міокарду;
• запобігання прогресування хвороби і виникнення ускладнень

Основні лікарські засоби для припинення больового нападу:

• Нітрати. Поділяються на мононітрати (ефокс, мономакс), динітрати (ізокет, нітросорбід) та тринітрати (нітрогліцерин, нітролінгвал та ін.) Всі вони є препаратами короткої дії і застосовуються сублінгвально (під язик). Найбільш фізіологічними вважаються мононітрати.
• Бета-блокатори (бісопролол).
• Кальцієві блокатори (ніфедипін подовженої дії, кордафен).

Лікування поза нападом може бути терапевтичним і хірургічним.

Консервативне лікування, яке призначає лікар:

• Статини. Препарати кількох поколінь, що знижують рівень холестерину в крові і уповільнюють прогресування атеросклеротичного процесу.
• Препарати для поліпшення мікроциркуляції в міокарді (дезагреганти, антикоагулянти).
• Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ).
• Нітрати пролонгованої (подовженої) дії .
• Бета – блокатори.
• Блокатори кальцієвих каналів.

Хірургічне лікування:

Реваскуляризація (відновлення кровотоку) міокарда передбачає відновлення прохідності коронарних артерій. Вона включає аортокоронарне шунтування (створення з вени обхідної судини в обхід закупореної зони) і різні види черезшкірного коронарного втручання.

Найбільш часто застосовують коронарну ангіопластику (це процедура, при якій використовують катетер, який розчавлює бляшку в артерії). Також в артерію після ангіопластики можна встановити маленький пристрій, який називається стент. Цей коронарний стент дає упевненість в тому, що артерія залишиться відкритою.  Це ті методи, які   максимально покращують  якість життя.

а) коронарне шунтування                          б) встановлення стенту

Хірургічне лікування в повному обсязі надають в Черкаському обласному кардіологічному диспансері, який є третім в Україні за кількістю таких втручань, забезпечуючи всі сучасні методи лікування на високому рівні.

Найменший біль в області серця – ознака недостатнього живлення серцевого м’яза, сигнал про порушення кровотоку. Це означає, що потрібно негайно переглянути весь свій життєвий уклад. Для початку – зайнятися фізкультурою. Найпростіше – ходьба на відстань не менше як 3 кілометри на день. Ті, хто переніс інфаркт, кого вже відвідав хоча б на мить серцевий біль, повинні практично забути про машину і використовувати будь-яку можливість задля піших прогулянок під час робочого дня та після нього, а особливо у вихідні дні й на відпочинку.

Інша важлива складова серцевого здоров’я – правильне харчування. Як говорять йоги, будь-яку хворобу можна вилікувати дієтою. Щоб кров не окислялася і судини не страждали, людина має харчуватися відповідно з конституцією, вживати біологічно активні добавки з кальцієм, кремнієм, лецитином, вітамінами С і Е та риб’ячий жир.

Завідувач кардіологічного відділення КНП
«Перша Черкаська міська лікарня»  ЧМР
Федорук О.В., фельдшер із санітарної освіти Семиліт Л.М.