БЕРЕЖИ СЕБЕ
КОМУНІКАЦІЙНА КАМПАНІЯ “БЕРЕЖИ СЕБЕ”
В межах співпраці Міністерства охорони здоров’я України та громадської організації “INSCIENCE” за фінансової підтримки Світового банку та Швейцарської конфедерації реалізується комунікаційна кампанія “Бережи себе” (Ознайомитись можна за посиланням https://inscience.io/en/berezhy-sebe/)
Її мета – викликати в українців бажання берегти себе та піклуватись про свій організм завжди, а особливо в час війни, пропагувати цінність здоров’я серед широкої аудиторії.
З цією метою у рамках співпраці МОЗ та “INSCIENCE” було розроблено п’ять сюжетів:
- Бережи себе, бо у твоїй пам’яті ще так багато місця для нового (Мозок людини може вмістити приблизно 2,5 мільйона гігабайтів інформації. Цього вистачить на пів мільярда українських пісень).
- Бережи себе, бо ти важлива частинка всесвіту (Більшість хімічних елементів, з яких ми складаємося, утворювалися в зорях протягом мільярдів років. Кожен та кожна з нас — частинка космосу, яка може зробити цей світ кращим).
- Бережи себе, бо твоя ДНК – унікальна (Наші ДНК відрізняються лише на 0.1%, але цього достатньо, щоби колір очей, характер та наші смаки були унікальними).
- Бережи себе, бо ти такий важливий для України, як еретроцити – для крові (Вони переносять кисень від легень до кожної клітинки в організмі і підтримуть наше життя).
- Бережи себе, бо твої очі мають побачити ще так багато краси (Людське око може розрізняти близько 10 мільйонів кольорів. Цього вистачить, щоб намилуватися красою української природи — від Актівського каньйону до карпатських лісів).
ТРАВМИ, ОПІКИ, ПЕРЕЛОМИ: ЯК ДІЯТИ?
ЩО ТАКЕ КОНТУЗІЯ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ
Контузія — один з найпоширеніших медичних термінів під час війни. Хоча насправді контузія не є офіційним діагнозом і не входить до міжнародної класифікації хвороб. Натомість бойова травма голови може призводити до струсу головного мозку та його довготермінових наслідків — постконтузійного синдрому.
Що слід знати про струс мозку?
Струс головного мозку спричиняється сильним ударом по голові чи корпусу, внаслідок чого м’які тканини за інерцією вдаряються у внутрішні склепіння черепа. Мозок підстрибує або зсувається та внаслідок цього пошкоджується.
Якщо ушкодження не було дуже значним, симптоми можуть виникнути не одразу. Це призводить до того, що такий стан переноситься людиною “на ногах”. Якщо так, то пошкоджений мозок буде травмуватися додатково від зайвої активності, різких рухів. А особливо небезпечним є повторне травмування, внаслідок якого можуть пошкодитися вже понівечені раніше судини.
Ознаками струсу мозку можуть бути головний біль, біль у шиї, нудота, дзвін у вухах, запаморочення та втома. Більш “серйозний” струс мозку може викликати втрату свідомості, втрату пам’яті, дискоординацію.
Зрозуміло, але ж це пройде?
Скоріше за все так, але це не точно. Попри те, що ушкодження мозку не завжди матиме суттєві ознаки одразу — це може вплинути на роботу органу в майбутньому.
Частина людей, які отримали струс головного мозку, можуть мати такі довготривалі симптоми постконтузійного синдрому:
постійний головний біль; проблеми з зором та слухом; дзвін у вухах;
шумо- та світлочутливість; дратівливість.
Деякі експерти вважають, що стійкі симптоми після струсу мозку викликані структурним пошкодженням головного мозку або порушенням системи передачі інформації через нейронні зв’язки.
Інші зазначають, що стійкість симптомів після ураження мозку пов’язана з психологічними факторами. До прикладу, головний біль, запаморочення чи проблеми зі сном можуть бути також симптомами депресії, посттравматичного синдрому, тривожного розладу.
Це лікується?
Якщо струс мозку серйозний, то в перші дні можуть застосовуватися медикаменти, метою якою є зменшити набряк, зупинити кровотечу, зменшити біль.
Якщо струс незначний, то медикаменти можуть бути не потрібні. Водночас, спокій та максимальний захист від повторних травм є максимально критичним.
При постконтузійному синдромі потрібна реабілітація. Процес може тривати досить довго. Та потребує участі фахівців різних спеціальностей: неврологів, психологів, дієтологів, терапевтів, логопедів, офтальмологів, отоларингологів.
Підхід має бути індивідуальним, адже пошкодження мозку ніколи не буває передбачуваним. Добре допомагає когнітивно-поведінкова терапія, яка дає змогу компенсувати обмежені функції й повернутися до звичайного життя, досягати поставлених цілей.
