“В Україні ось-ось спалахне епідемія кору”, – б’ють на сполох медики. У сусідній Румунії кількість хворих перевищила 2,5 тис. осіб., 14 людей померло.

Нині в Україні спостерігаємо черговий прогнозований епідемічний підйом захворюваності на кір, який пов’язаний із низьким охопленням профілактичними щепленнями дітей та з циклічністю цього захворювання.

У 2016 році вакцинацію отримали лише 45,5% дітей, ревакцинацію – 30,2%. Для кору, як і для всіх повітряно-крапельних інфекцій, характерна сезонність. Максимальне число захворювань реєструється з грудня по травень, мінімальне – у серпні-вересні.
Захворюваність на кір в Україні характеризується періодичною циклічністю. За останні 15 років відзначали 3 епідемічні підйоми кору з періодичними циклами у 5–6 років: у 2001, 2006 та 2012 роках. У ці роки захворюваність зростала у десятки і сотні разів. Під час епідемічного підйому у 2012 році було зареєстровано близько 13 тисяч випадків кору. У міжепідемічний період захворюваність знижувалась до спорадичних і поодиноких випадків: 105 – у 2015 році та 102 випадки у 2016 році.

Складна епідемічна ситуація щодо захворюваності на кір склалась внаслідок накопичення значного невакцинованого прошарку серед населення. Нині спостерігається зростання хвороби у порівнянні із минулим роком більше ніж у 20 разів. За перші 4 місяці поточного року було зареєстровано 172 випадки захворюваності на кір. За аналогічний період минулого року зареєстровано 8 випадків.
Аналіз випадків захворювання виявив, що із 172 хворих 61 людина не отримала жодного щеплення проти кору, ще у 16 відсутні дані про щеплення, що також розцінюється як не щеплений контингент. Повністю щеплені відповідно до календаря лише 37 осіб, ще 58 – мають одне щеплення.
За даними МОЗ України, у червні 2017 року на кір захворіли 473 людини, що майже подвоїло число захворілих з початку року до 962. Найбільше людей заразилися кором у Івано-Франківській та Одеській областях. Спалахи захворювання у червні також реєструвалися у Тернопільській та Чернівецькій областях. Загалом за останні півроку в Україні сталося 15 спалахів кору, що вразили половину областей та місто Київ. Більше 70% захворілих з початку року – 697 осіб – діти та підлітки.
Загалом за шість місяців 2017, на Івано-Франківщині зареєстровано 520 випадків кору, 344 випадки в Одеській області, 48 у Тернопільській, 11 у Дніпропетровській, 9 у Вінницькій, 8 у Чернівецькій та поодинокі випадки у Донецькій, Закарпатській, Кіровоградській, Львівській, Хмельницькій, Черкаській областях та в місті Києві.

Кір — це гостре інфекційне захворювання, яке викликається вірусом кору що вражає як дітей, так і дорослих, які не мають імунітету проти цього захворювання. Збудником кору є РНК-параміксовірус, який швидко гине під дією сонячного світла, ультрафіолетового випромінювання. Вірус має високий рівень контагіозності. Це означає, що людину, яка не має імунітету проти кору, при контакті з вірусом вражає ця інфекція.

Механізм передачі вірусу: Кір передається повітряно-крапельним шляхом, дуже швидко розповсюджується. Вірус потрапляє в повітря з крапельками вологи з верхніх дихальних шляхів хворого під час розмови, кашлю, чхання. Єдине джерело інфекції – хвора людина з останніх двох днів інкубаційного (прихованого) періоду і до п’яти після появи висипки. Найбільш заразна людина до появи висипки. Зараження відбувається як при безпосередньому спілкуванні з хворим, так і на значній відстані від нього, так як вірус зі струмом повітря може проникати в сусідні приміщення і навіть на інші поверхи. Наприклад, якщо на першому поверсі в під’їзді захворіє дитина кором, то через вентиляційні люки, по сходовій клітці вірус розповсюдиться на весь під’їзд. Відтак, усі в під’їзді вважаються контактними з хворим. Якщо вагітна жінка перед пологами захворіє на кір, можливе трансплацентарне зараження плода. У цьому випадку у народженої дитини відзначаються симптоми кору.
Через третю особу збудник інфекції не передається; випадки передачі його через предмети побуту внаслідок малої стійкості вірусу дуже рідкісні.
Не варто вважати, що кором хворіють лише діти, інфекцію можуть підхопити й дорослі, у них вона проходитиме у значно важчій формі.
Від моменту інфікування до появи перших симптомів (інкубаційний період), проходить від дев’яти до 17 днів. При контакті з такою ймовірність захворіти (за умови, що ви – не щеплені), практично 100 %.

Ознаки захворювання
Хвороба починається гостро. Симптоми дуже нагадують звичайну респіраторну інфекцію:

• – Підвищується температура (до +38°С…39°С);
  – з’являються нежить, кашель, чхання, головний біль.
  – загальне нездужання, млявість, втрата апетиту та ін.,
  – сиплість голосу, гіперемія та запалення кон’юнктив та склер, сльозотеча і світлобоязнь;
  – може бути набрякле обличчя, повіки і губи припухають;
  – через 5-7 днів з’являється висипка на м’якому піднебінні та слизових.
  – згодом посилюється кашель, зазвичай грубий, гавкаючий;
  – з’являється рясне висипання. Воно, як правило, починається з ділянок за вухами, протягом доби поширюється на обличчя, шию і верхню частину грудей;
  – В цей період спостерігається висока температура, до 39-40 градусів, марення;
  – іноді до симптомів додаються блювання і пронос;
  – Наступного дня висипка розповсюджується на тулуб і верхні кінцівки, а ще через день – на нижні.
  – Всі ці дні тримається висока температура.
  – Висипка тримається 3−4 дні, після чого – блідне (у тій самій послідовності, в якій з’явилася);
  – з’являється ще один симптом — пігментація: висип починає тьмяніти, стає бурим або світло-коричневим. Пігментація відбувається в тій же послідовності, що і висипання;
  – Одночасно зникають катаральні явища і зменшується інтоксикація, температура при відсутності ускладнень нормалізується, знижуючись зазвичай поступово протягом короткого проміжку часу або раптово;
  – Зникнення висипу може супроводжуватися дрібним висівкоподібним лущенням шкіри. Період пігментації триває звичайно 1 – 1,5 тижні.

Лікування більшості хворих проводиться в домашніх умовах. Госпіталізації підлягають діти перших 2 років життя, хворих важкими формами кору, з ускладненнями, а також хворі із закритих дитячих закладів, гуртожитків (за епідеміологічними показниками). Крім того, госпіталізація необхідна при неможливості організації догляду за хворим вдома, при поганих побутових умовах.
Хворого необхідно ізолювати. У кімнаті, де він перебуває, необхідно регулярно проводити вологе прибирання, а саму кімнату – систематично провітрювати. Якщо людина контактувала з хворим, пильнуйте за своїм здоров’ям протягом 21 дня.
Не планувати відрядження, інших поїздок, провідувати родин з маленькими дітьми.
В катаральному періоді і періоді висипання призначають постільний режим. Слід забезпечити хорошу вентиляцію приміщення. Рекомендують багато пити (наприклад, фруктові соки, компот, чай). При підвищеній температурі тіла годувати хворого необхідно частіше, малими порціями. Їжа повинна бути легкозасвоюваною, молочно-рослинною. Дуже важливий догляд за шкірою (гігієнічні ванни, умивання, вологі обтирання), слизовою оболонкою порожнини рота (пиття, особливо після прийому їжі, дітям старшого віку і дорослим – полоскання рота після їжі кип’яченою водою). Показано закапування в кон’юнктивальний мішок 10 – 20% розчину сульфацил-натрію.
При болісному кашлі дітям раннього віку дають протикашлеві сиропи, дітям старшого віку і дорослим призначають ненаркотичні протикашльові засоби. При ускладненнях лікування проводять відповідно до їх характеру. У цих випадках необхідно призначати антибіотики в достатній дозі і в можливо більш ранні терміни (навіть при підозрі на виникнення ускладнень).
Прогноз, як правило, сприятливий. Однак одужання відбувається повільно. Протягом 2 – 8 тижнів і більше у реконвалесцентів може спостерігатися астенія. Перенесена інфекція сприяє загостренню хронічних захворювань, іноді виникають ендокринні порушення.

Ускладнення: Кір небезпечний тим, що ускладнення можуть з’явитися в будь-якому періоді і можуть бути грізнішими за саме захворювання, небезпечними для життя.
• Відзначаються зміни нервової, сечовидільної, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту;

•  Часто бувають носові кровотечі;
• Зі сторони дихальних шляхів — це пневмонія, бронхіт, ларингіт, трахеїт, плеврит;
• Кір може ускладнюватися отитом, ентеритом, колітом;
• Ця інфекція вражає головний мозок і нервову систему, виникають менінгіт, енцефаліт, неврити черепно-мозкових нервів, що може призвести до втрати слуху і сліпоти.
• Людина може стати інвалідом або навіть померти.
• Дорослі переносять кір тяжче.
• Найбільше смертельних випадків – серед дітей до року.
• У вагітних інфекція може спровокувати викидень.

Якщо людина перехворіла кором, то вдруге не захворіє. Стійкий імунітет буде зберігатися до кінця життя. Грудні діти отримують імунітет від матері, якщо та перехворіла на кір у минулому або була вакцинована.
При заносі збудника кору в окремі місцевості, де його не було багато років, а також в нещеплені дитячі колективи, хворіють практично всі, що до того не хворіли на кір, незалежно від віку. У великих населених пунктах, де виражені міграційні процеси, частіше хворіють діти у віці 1 – 7 років, у вікових групах старше 7 років захворюваність швидко знижується і у віці після 14 років зустрічаються лише окремі випадки кору.

Профілактика. Кір належить до так званих керованих інфекцій, тобто до тих, які можна попередити шляхом профілактичних щеплень. Вакцинація має великий вплив на попередження цього захворювання. Навіть ті, хто отримав вакцину лише один раз (без ревакцинації), перенесуть захворювання у значно легшій формі.
У зв’язку з масовою вакцинацією проти кору захворюваність нею різко знизилася. За даними МОЗ, значна частина захворілих у 2017 році не мали усіх необхідних доз щеплення або не були щеплені проти кору взагалі. Тоді як специфічного лікування проти кору не існує, найдієвішою профілактикою захворювання є вакцинація.
Основним профілактичним заходом є активна імунізація живою ослабленою коровою вакциною дітей, що не хворіли на кір.
Велике значення мають раннє виявлення та ізоляція хворих на кір.
Дезінфекцію в осередку, зважаючи на нестійкість вірусу, не проводять; її замінюють провітрюванням і вологим прибиранням приміщення.
У дитячих установах групи повинні бути розміщені з урахуванням їх можливої ізоляції і роз’єднання.

Дітей до року щеплюють в обов’яз­ковому порядку згідно із календарем щеплень. У віці шести років проводять одноразову ревакцинацію.

Наразі в Україні доступна комбінована вакцина PRIORIX проти кору, епідемічного паротиту та краснухи виробництва GSK, яку на замовлення МОЗ закупив Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) за кошти бюджету. Вакцина наявна в медичних закладах по всій країні, і з огляду на збільшення випадків кору, закликаємо батьків вакцинувати дітей згідно з календарем профілактичних щеплень.

Серйозні ускладнення після щеплення практично не спостерігаються. Але у нашій країні вакцинація – справа добровільна. Не хочете – не вакцинуйте дітей. Проте пам’ятайте, що ви відповідаєте за їхнє здоров’я і життя.

В Україні ситуація з вакцинацією – гірша, ніж в Африці…

Підготувала Семиліт Л.М.
фельдшер із санітарної освіти