Природа створила багато дивовижних речей, яким люди знайшли корисне застосування в різних цілях. Однією з них є продукт бджільництва – прополіс – природна речовина зі стійким і дуже приємним, бальзамічним запахом, яку сміливо можна назвати чарівними природними ліками.

Він має неймовірні цілющі властивості. Слово прополіс перекладається з латині приблизно як «бджолиний клей». Він утворюється при змішуванні бджолиних травних ферментів і смолис­тих речовин рослинного по­ходження, які бджоли збирають з бруньок, молодих гілок і листя тополі, берези, осики, верби, каштана, вільхи, ясена та ін­ших дерев, а також з деяких трав’янистих рослин. Ця -дивовижна речовина поєднує складові як органічного, так і неорганічного походження.

Прополіс відомий з давніх часів, про лікувальні властивості прополісу писав ще Авіценна, його використовува­ли також в стародавньому Єгипті.

Зовні прополіс нагадує аморфну ​​смолистую масу або крихту, структура якої неоднорідна. Колір прополісу залежить від різних параметрів, наприклад, від географічного походження, забрудненості складу, місця відкладення в бджолиному вулику і терміну зберігання. Зустрічається прополіс сірого, жовтувато-сірого, жовтуватого, лимонно-жовтого, темно-жовтого, оранжевого, червоного, жовто-коричневого, коричнево-червоного, коричневого, темно-коричневого, червоно-коричневого, бурого, зеленувато-сірого, світло-зеленого, зеленувато-жовтого, зеленувато-коричневого кольорів. Зустрічається прополіс і без запаху, однак зазвичай він має специфічний запах, схожий на запах рослинних джерел смолистих речовин і ефірних масел. На смак прополіс гіркий.

Бджоли (фармакологи від Бога!) всі компоненти пропо­лісу перетворюють за своєю, тільки їм відомою, технологією в біологічно активний комп­лекс. Цікаво, що зразки прополісу з різних гео­графічних зон відрізняються не тільки кольором та ароматом, але і хімічним складом. Навіть зразки прополісу з одного ву­лика мають різний хіміч­ний склад. Все це унеможливлює його штучне виготовлення.

Бджоли використовують його для захисту сот і вулика, склеюючи місця з’єднання сот, вхід у вулик і інші частини свого житла. Також за допомогою прополісу комахи як би знезаражують свій життєвий простір. Вони заливають прополісом останки шкідників, які потрапляють у вулик, і останки бальзамуються – так діє прополіс.

 Отримання прополісу

Отримують прополіс шляхом зіскоблювання речовини з верхніх брусків рамок і навколо леткових отворів бджолиних вуликів. Цей спосіб використовують влітку.

 ХІМІЧНИЙ СКЛАД ПРОПОЛІСУ

Навіть сучасна медицина готова схилити голову перед цією унікальною речовиною, тому що природа змогла створити справді унікальну формулу. І, в той же час медицина досі продовжує знаходити нові і нові активні елементи прополісу. На сьогодні в цій речовині виявлено близько 200 активних речовин, які можна розділити на 3 основні групи.

1. Рослинні смоли (30-60%).
2. Бальзами (3-30%).
3. Віск (7,8-36%, в середньому – 22%).

До складу прополісу входять і фенольні сполуки. Саме флавоноїди (смолоутворюючі речовини) і фенолокислоти визначають біологічні властивості прополісу.

У прополісі містяться різноманітні амінокислоти, глікозиди, полісахари­ди, дубильні речовини і фітонциди, ефірні масла, цукри, практично всі існуючі в природі вітаміни (В1, В2, В6, А, Е, нікотинову, пантотенову кислоти та інш) і близько 20 мінеральних речовин (калій, натрій, кальцій, фосфор, залізо, магній, хлор, алюміній, сірка, ванадій, цинк, марганець, мідь, ртуть, кремній, селен, цирконій, сурма, фтор, кобальт та інші зольні елементи). Їх співвідношень-ня в прополісі сприятливо діє на організм людини, так як вони активують діяльність основних біологічних центрів організму, забезпечуючи їх ритмічне функціонування.

Наприклад, марганець, цинк, мідь впливають на процеси росту, розвитку і розмноження. Вони регулюють обмін речовин в організмі, позитивно впливають на функціонування статевих залоз. Цинк збільшує тривалість дії інсуліну (гормону підшлункової залози), сприятливо впливає на зір. Ці речовини разом з кобальтом виконують важливі функції в кровотворенні. Вони також мають жовчогінні, сечогінні, капіллярозміцнюючі і протизапальні властивості.

Не так давно в прополісі знайшли елементи, подібні до антибіотиків. Також в речовині відзначено високий вміст ензимів. Список можна продовжувати ще довго.

ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ПРОПОЛІСУ:

 Знезараження

Кращого засобу для боротьби з мікробами, ніж прополіс, просто не знайти. Він впорається з ангіною, отитом, синуситом та іншими хворобами ЛОР-органів. Йому під силу впоратися з різними грибками. За допомогою прополісу також позбавляються від паразитів в організмі.

Для цього використовуються настойки на спирті і різні мазі з додаванням прополісу

 Регенеруючі властивості

З давніх-давен було відомо, що прополіс має регенеруючі властивості, відновлює тканини. Тому і зараз за допомогою цієї речовини лікують рани, гнійники, обмороження, опіки. Прополіс вживають всередину при гастритах і подібних ушкодженнях слизової шлунково-кишкового тракту.

Нейтралізація токсинів

Прополіс має антитоксичний ефект, тому показаний при захворюваннях печінки і різних отруєннях. Цікаво, що цю речовину застосовують навіть при наркотичних і алкогольних інтоксикаціях.

Зміцнення імунітету і збагачення вітамінами

Прополіс – потужний імуномодулятор, працює на клітинному рівні. До того ж в ньому такий багатий спектр вітамінів, що речовина здатна погасити дефіцит практично будь-яких елементів в організмі.

 Противірусні
Прополіс здатний пригнічувати активність вірусів і знижувати їх кількість в організмі.

Допомога при судинних захворюваннях

Препарати з прополісом застосовують при різних захворюваннях судин – це і атеросклероз, і гіпертонія. Також прополіс застосовують при геморої і варикозному розширенні вен.

 Косметологія

Зараз прополіс активно використовують в косметології як засіб, що має омолоджувальний ефект. Також він підходить для проблемної шкіри, схильної до висипань. Його лікувальні компоненти легко проникають в глибокі шари епідермісу, внаслідок прищі і вугрі проходять значно швидше і без утворення грубих рубців.

Антиоксидантні властивості

Сьогодні фахівці згадують прополіс в списку речовин, здатних боротися з раковими клітинами.

Прополіс унікальний також і тим, що практично не має протипоказань. Він не рекомендується тільки тим людям, у яких є алергія на продукти бджільництва. Але, з огляду на високу концентрацію активних елементів у речовині, краще все ж перед лікуванням звернутися за порадою до фахівця.

Сфера використання прополісу вра­жаюче широка. Існує багато методів і форм приготування препаратів з прополісу. Важливо і те, що вживати прополіс можна  різними способами – в середину, в якості компресів на шкіру, у вигляді різних розчинів і водних та спиртових настоянок, які також можна використовувати як зовнішньо (мазі, креми, пасти, олійні емульсії), так і внутрішньо, а також інгаляційні форми, і навіть льодяники з прополісу. Можна навіть просто жувати прополіс.

У холодному вигляді ця речовина тверда, а при розігріванні стає пластичною. При впливі високих температур на цю речовину його корисні властивості не втрачаються.

Народний цілитель І.С. ПОГРЕБНЯК ділиться своїм досвідом застосування прополісу.

На мою думку, значним не­доліком спиртових і водних витяжок є те, що у спирті роз­чиняється близько 8% від за­вантаженої маси прополісу, а у воді – близько 1%.

На відміну від існуючих ліку­вальних рецептів, я користуюсь своїм, принципово відмінним, новим методом приготуван­ня лікувальних препаратів, який дає змогу використову­вати прополіс на 100%. Спо­нукало мене до цього спосте­реження за бджолами.

Бджоли вживають натураль­ний прополіс, а не водний чи спиртовий екстракти. Стінки комірок стільників, в які мат­ка має відкладати яйця, вони «полірують» тоненьким шаром прополісу, який затримує роз­виток патогенної мікрофлори, вбиває мікроби і плісняву. За­вдяки цьому яйця і личинки не гинуть від цих згубних чинників.

Я готую прополісну пасту без води і спирту. Склад пас­ти, розрахованої на один курс лікування, такий: 250 г гречки-січки, 250 г подрібнених ядер волоського горіха, 250 г травневого меду і 50 г натурального прополісу. Охолоджений прополіс тру на бурякову тертку, змішуючи з гречкою-січкою. Це перша ста­дія розмолу. Отриману суміш прополісу з гречкою розмелюю на кавомолці – друга стадія розмолу, отримую «прополісоване гречане бо­рошно», кожна частинка якого вкрита мікрочастинками про­полісу. Борошно просіваю, за­лишок на ситі повторно розме­люю і додаю до основної маси.

Просіяне борошно спочатку змішую з медом (бажано з рід­ким), потім додаю подрібнені на м’ясорубці ядра горіхів.

Вживаю лікувальну пасту дві­чі на день по десертній ложці (вранці — натщесерце і ввече­рі перед сном). Пасту тримаю в роті не ковтаючи, смокчу як льодяник. Через кілька хвилин тримання, лікувальної пасти в роті відчувається її характер­ний палаючий смак. Це ха­рактерна ознака правильно приготовленої пасти. Якість лікувальної прополісної пас­ти залежить, насамперед, від якості прополісу і ступеню його подрібнення.

До складу високоякісно­го прополісу входить до 70% рослинних смолистих речовин і секрету залоз бджіл, пропо­ліс низької якості містить до 65-70% бджолиного воску та пилку. Я віддаю перевагу світ­лим кольорам прополісу. Пере­віряю його органолептично, по запаху і на смак: якісний прополіс через кілька хвилин три­мання в роті «щипає» за язик, має гіркий смак, швидко тоне уводі.

Замість гречки, яка поліпшує показник гемоглобіну, можна використовувати насіння інших рослин, які мають лікувальні властивості, в тому числі льону і люцерни (для діабету), гар­буза, соняшника, розтороп­ші, коріандру, петрушки тощо. Можна використовувати суміші різного насіння, додавати аро­матизуючі і смакові мікродобавки. Наприклад, до гречки-січки я додавала мак. Для тих, у кого є проблеми з регенера­цією хрящів, корисно (на думку Н. Земної) вживати розмелене борошно із пшона. Тобто при приготуванні прополісної маси за необхідності можна заміни­ти гречку-січку на пшоно.

Результатами лікування я особисто дуже задоволена. Мій «букет» хвороб, помітно зменшився. Мій винахід – прополісна лікувальна паста (ав­торське свідоцтво № 1170026, співавторами є академік М.М. Круглицький і доктор тех­нічних наук Є.В. Терліковський) дала мені змогу нормалізува­ти печінку, яку безуспішно на­магалися вилікувати упродовж понад 40 років у лікарнях і ку­рортно-санаторних закладах, позбавитися від оперізуючих лишаїв, оздоровити ротову по­рожнину, мій поліартрит змінив свій «злісний» характер, пере­стала застуджуватись у міжсе­зонні періоди року.

Раджу всім, кому потрібно поліпшити стан свого здоров’я, перейняти мій досвід і виготов­ляти в домашніх умовах прополісну лікувальну пасту для власних потреб. Будете впев­нені, що не купили підробку, а маєте справжні ліки, які неод­мінно допоможуть.

Підготували Завідувач фізіотерапевтичного відділення
КНП «Перша Черкаська міська лікарня» ЧМР, Бондаренко О.О.
та фельдшер із санітарної освіти Л.М.Семиліт