ПОДАГРА —ХВОРОБА АРИСТОКРАТІВ

                      Подагра –– це захворювання є “міною  сповільненої дії” в організмі людини. При подагрі відбувається відкладення солей сечової кислоти в різних тканинах.

Найчастіше від подагри страждають суглоби, де розвивається гостре запалення з сильними болями. Суглоби деформуються, що призводить до істотного зниження якості життя. Найчастіше  патологія розвивається в суглобах стоп та в області великого пальця, але подагра також може  бути на руках, в ліктях, колінах, а також у м’яких тканинах.

Ця давня хвороба була відома ще за часів Гіппократа. Подагру інакше називають “хворобою королів” або “хворобою достатку”. Вважалося, що вона пов’язана з надмірною вагою, зловживанням м’ясною їжею і алкогольними напоями. Зараз на подагру страждають три людини з тисячі, але кількість їх постійно збільшується.  Найчастіше до неї схильні чоловіки старші за 40 років, у жінок вона в основному проявляється після менопаузи.

Серед ревматичних патологій подагра займає друге місце після остеопорозу.

Чому розвивається подагра

Основна причина розвитку подагри – порушення обміну сечової кислоти, яка є у всіх в крові і є кінцевим продуктом розщеплення нуклеїнових кислот – пуринів. З печінки вона потрапляє в кров і виводиться з організму нирками.

Якщо сечова кислота міститься в організмі в нормальній концентрації, то вона йому не шкодить: вона сприяє виведенню вільних радикалів, що провокують появу ракових пухлин, а також захисту судин.

Але якщо сечової кислоти утворюється занадто багато або утворюється нормальна її кількість, а виводиться недостатньо, тобто стає занадто багато в крові (гіперурикемія), починаються серйозні проблеми.

Гіперурикемія розвивається при вживанні великої кількості червоного м’яса, особливо субпродуктів, деяких сортів риби, какао, чаю, шоколаду, гороху, сочевиці, алкоголю, особливо пива; при деяких аутоімунних і онкологічних захворюваннях.

Уповільнення виведення сечової кислоти з сечею частіше пов’язано із захворюванням  нирок. А ось при зловживанні алкоголем запускаються обидва механізми: підвищується синтез сечової кислоти при одночасному зниженні виведення її з організму.

Надлишки сечової кислоти перетворюються в крихітні кристали, які відкладаються в різних тканинах організму, викликаючи запалення, перш за все – в хрящах різних суглобів, що призводить до розвитку подагричного артриту.

Якщо ці солі відкладаються в підшкірній клітковині, утворюються своєрідні вузлики білястого кольору завбільшки з сочевицю і більше, які називаються тофуси. Зустрічаються вони найчастіше на вухах, кистях, стопах, навколо суглобів.

Якщо кристали сечової кислоти вражають тканини нирок, може розвинутися таке грізне захворювання, як подагрична нефропатія, а може і сечокам’яна хвороба з найсильнішими больовими нападами ниркової кольки.

Медичні фахівці характеризують захворювання так: «Хворі на подагру все життя страждають від нестерпних болей в суглобах, а помирають від ниркової недостатності»

Гострий подагричний артрит

Основний клінічний, тобто видимий оку прояв подагри, – це гострий подагричний артрит, або подагричний напад: одне з найбільш хворобливих станів в ревматології.

Найчастіше перший напад подагри розпочинається після рясного застілля з алкоголем, вночі або в передранкові години. У класичному випадку – це гостре запалення суглоба великого пальця ноги: там, де фаланга прикріплюється до стопи. Але жертвою подагри може стати будь-який суглоб – як правило, один з одного боку.

В ураженому суглобі починається різкий біль, що посилюється при дотику. Суглоб опухає, червоніє і стає гарячим, класичні знеболювальні засоби, на кшталт анальгіну, пацієнтові не допомагають. Спроба прийняти теплу ванну для ніг тільки підсилює страждання. Все це супроводжує озноб, підвищення температури, іноді до 40 градусів.

Причина болю при подагричній атаці не механічна – гострі кристали, а хімічна – подразнюючі речовини. На ці “запальні речовини”, їх називають медіаторами запалення, в суглоб проникають імунні клітини, які починають руйнувати власні структури суглоба, приймаючи їх за “атаку чужорідних агентів”.

Приступ триває від трьох до семи днів і на ранніх етапах хвороби завершується повним одужанням, навіть якщо нічого не робити. Відмінна риса подагри – раптове різке виникнення нападу і швидкий зворотний розвиток. Жоден інший артрит так несподівано не виникає і через тиждень не зникає. Людина може забути про це, але через кілька місяців все повторюється знову, але тепер напад триває два-три тижні. І чим більша тривалість захворювання, тим коротші проміжки між нападами, а самі напади тривають довше.

Подагра небезпечна тим, що з часом може призвести до повного пошкодження опорно-рухового апарату. Крім того, при подагрі підвищується артеріальний тиск, що сприяє розвитку різних серцево-судинних захворювань.

При порушенні пуринового обміну паралельно відбувається порушення жирового обміну, тому відзначено, що більшість подагриків – люди з ожирінням.

Як правило, всі хворі звертаються до свого сімейного лікаря-терапевта,  рідше, при ураженні суглоба, до ортопеда-травматолога. Ці лікарі при необхідності консультують таких хворих у ревматолога, оскільки подагра відноситься до групи ревматичних захворювань. Хворих же з важкими ураженнями суглобів направляють на консультацію до артрологів – фахівців з суглобової патології.

Як розпізнати подагру?

Діагноз “Подагра” встановлюється при наявності характерних нападів, підтверджується клінічними і інструментальними дослідження-ми:

1. Розгорнутий аналіз крові –– виявляються ознаки запалення.
2. Біохімічний аналіз крові –– підвищення сечової кислоти, а також можуть виявитися ознаки супутніх захворювань: цукрового діабету, хвороб печінки, ниркової недостатності та інших.
3. Дослідження суглобової рідини.

Ця процедура може бути досить неприємною, але саме в результаті суглобової пункції лікар зможе отримати з достатньою точністю відповідь на питання: а що власне сталося?

Суглобова пункція значно полегшує стан хворого, оскільки: по-перше, з суглоба видаляється зайва рідина, що викликає відчуття тиску зсередини і містить велику кількість “запальних речовин”; по-друге, в суглобову порожнину при відсутності протипоказань вводяться ліки, які швидко знімають ознаки запалення.

Отриману рідину відправляють в лабораторію для аналізу. Якщо в ній виявляють кристали моноурату натрію характерних розмірів і форми, діагноз підтверджується.

4. Аналіз вмісту тофусів. Коли є доступні для огляду і взяття матеріалу м’які утворення, схожі на бульбашки або бородавки, зазвичай ревматолог намагається отримати для аналізу їх вміст. При огляді неозброєним оком те, що виділяється з тофуса, віддалено нагадує сир, а при мікроскопії виявляють ті ж самі кристали, що і в суглобовій рідині.
5. Рентгенографія. Рентгенолог може відповісти на наступні питання: чи маємо ми справу з подагрою? Якщо так, то як далеко зайшла хвороба?
6. Ультразвукове дослідження суглобів. У разі подагри це набагато менш інформативний спосіб, ніж рентгенографія. Лікар УЗД може лише визначити, чи дійсно має місце артрит, скільки рідини в суглобі і чи зможемо ми взяти її для аналізу.

Лікування подагри

Прийнято розділяти немедикаментозне і медикаментозне лікування.

Немедикаментозне лікування включає в себе дієтотерапію, використання ортопедичних засобів і розвантаження суглоба, а також корекцію способу життя.

Лікарські препарати призначає лікар залежно від типу подагри: чи пов’язана вона з підвищеним синтезом сечової кислоти або зі зниженим її виділенням.

Лікування подагри має два основних напрямки: зменшення болю в період подагричної атаки і зменшення ризику або повне запобігання нових нападів за рахунок зниження відкладення солей – уратів.

Для досягнення цих цілей використовують протизапальні препарати та засоби, спрямовані проти підвищення концентрації сечової кислоти в крові. Підбирає їх лікуючий лікар. Самолікування неприпустиме.

Якщо напад застав вас зненацька:

• Повний спокій. Тримайте уражений суглоб на підвищенні і в спокої.
• Якщо уражений суглоб дозволяє до себе доторкнутися, спробуйте прикласти до нього пакет з льодом, загорнутий у тканину, –– це надасть пом’якшувальну і знеболювальну дію.
• Пийте багато води. Велика кількість рідини, до двох літрів на добу, допоможе прискорити виведення сечової кислоти з вашого організму.

Спосіб життя хворого на подагру

Після усунення больового синдрому лікар має переконатися, що рівень сечової кислоти залишається безпечним для пацієнта і препарати підібрані вірно.

Для цієї мети проводиться регулярне визначення рівня сечової кислоти за допомогою біохімічного аналізу крові. На початку лікування це необхідно робити кожні два-чотири тижні, в подальшому кожні шість місяців.

Необхідно вести здоровий спосіб життя, більше рухатися; менше вживати спиртного, відмовитися від тютюну; ходити в зручному взутті; стежити за харчуванням, щоб не потрапити в число “товстих людей”.

Подагра, якщо її не провокувати і не запускати, а вчасно звертатися до лікарів, досить контрольоване захворювання. Практично всі хворі на подагру доживають до похилого віку, страждаючи більше від супутніх захворювань, ніж від суглобових болей.

ДІЄТА

Ніяка терапія не допоможе при подагрі, якщо людина не дотримується дієти.

Необхідно виключити з раціону продукти харчування, багаті пуриновими основами. До них відносяться всі субпродукти: печінка, нирки, мізки, язик; м’ясо молодих тварин; жирні сорти м’яса і риби; консерви, копченості, ковбаси, шпроти, сардини.

Дозволяється лише 200-300 грамів нежирного відвареного м’яса на тиждень. Оскільки при варінні половина пуринових основ переходить в бульйон, хворому рибні та м’ясні відвари вживати не можна. З перших страв можна рекомендувати вегетаріанські супи. М’ясо – це курка, індик, кріль або качка. Дозволяються “пісні” сорти риби: тріска, минтай – не частіше трьох разів на тиждень.

Необхідно також обмежити вживання кухонної солі до шести-семи грамів на добу, цукру, солодощів, борошняних страв, какао і шоколаду, виключити зі свого раціону каву, міцний чай.

А ось бідні пуринами кисломолочні продукти – кефір, ряжанка, кисле молоко, йогурт, яйця, картопля, хліб і крупи можна їсти без обмеження.

Більше потрібно вживати овочів, ягід і фруктів, з яких переважно цитрусові – вони мають виражену лужну дію.

Всім хворим рекомендують раз на тиждень проводити   розвантажувальні дні. Варіантів чимало: овочеві, фруктові, сирні. У будь-який розвантажувальний день кількість випитої рідини не повинно бути менше 1,5-2 літрів.

Якщо подагра поєднується з ожирінням, що зустрічається досить часто, необхідно дотримуватися дієти зі зниженою калорійністю.

Але остерігайтеся незвичних дієт, які мають скандальну репутацію провокувати напади подагри. Такі дієти, включаючи голодування, викликають порушення цілісності клітин і вивільнення сечової кислоти, що може негативно позначитися як на загальному стані хворого, так і на роботі нирок, серця та інших органів.

Завідувач терапевтичного відділення №2  Гайдай Л.М.

Фельдшер із санітарної освіти Семиліт Л.М.