При аваріях на транспорті, обрушенні будівель, завалах, зсувах  снігу, піску чи грунту, та, навіть, у звичайному поході до лісу можуть виникнути ситуації, коли людина виявиться затиснута між уламками важких предметів. У цьому випадку відбувається сильне здавлювання і навіть розтрощування м’язів, внаслідок чого розвивається їхнє  змертвіння і всмоктування в кровообіг продуктів розпаду, що призводить до порушення діяльності всіх органів і систем організму.

Синдром тривалого здавлювання – це небезпечна травма опорно-рухового апарату, який виникає при перебуванні під тисненням 4-6 годин. Запідозрити синдром здавлювання слід у таких випадках:

• коли кінцівка здавлена більше 15 хвилин;
• при появі набряку та зникненню рельєфу м’язів;
• якщо не прощупується пульс на кінцівках.

Затиснута кінцівка набрякає так сильно, що стає схожою на дерев’яну і за твердістю, і за звуком, який виникає при легкому постукуванні по ній. Ознаками синдрому здавлювання є також і поява рожевої або червоної сечі, різке погіршення стану потерпілого після звільнення від предметів, що здавлюють. Дуже часто тривале здавлювання супроводжується шоком.

Схема надання першої допомоги:

• обкласти кінцівки, що придавлені, пакетами з льодом, снігом або пляшками з холодною водою;
• дати знеболювальне (2-3 таблетки анальгіну);
• викликати швидку допомогу;
• накласти джгути на кінцівки, до їх вивільнення, вище місця здавлювання;                                                   
• відразу ж після вивільнення кінцівок туго забинтувати їх і зафіксувати шиною (з будь-якого підручного матеріалу);
• запропонувати постраждалому багато теплого пиття;
• повторно прикласти холод до пошкоджених кінцівок;
• до прибуття медиків продовжувати давати багато теплого пиття постраждалому.

Забороняється:

• вивільняти кінцівку, що здавлена, без попереднього накладання джгутів та прийому постраждалим великої кількості рідини;
• зігрівати здавлені кінцівки.

Перша допомога при травматичному шоці

Шок – важкий стан, що призводить до порушень життєво важливих функцій організму і нерідко закінчується смертю. Шок розвивається внаслідок сильного болю, великої втрати крові, ушкодження органів. Такий хворий потребує негайної допомоги, оскільки пізніше навіть дуже кваліфікований фахівець не в силах буде допомогти потерпілому.

Шок небезпечний тим, що на нього іноді не звертають достатньої уваги, навіть у стадії, явно загрозливій для життя хворого.

Симптоми шоку не так очевидні, ніж зовнішні ушкодження. Протягом деякого часу хворий неспокійний, але його загальний стан зазнає ще мало змін. Потім він блідне і покривається холодним липким потом.

На початковій стадії шоку у потерпілого можуть спостерігатись рухові і мовні порушення. Шкіра холодна, бліда. Пульс зазвичай частий — більше 90 ударів за хвилину. Потім на шкірі з’являються «мармурові» плями, підшкірні вени не прощупуються, пульс  частішає до 120 – 140 ударів за хвилину. Наростає задишка – поранений дихає часто, але поверхнево.                                                                Помічається спрага.

Якщо в цей момент пораненому не надати допомоги, його стан погіршується. Людина стає байдужою до навколишнього оточення, на питання відповідає повільно чи не відповідає взагалі, його рухи мляві і повільні. Шкіра набуває землистого відтінку, покривається холодним липким потом.

При наданні допомоги завжди необхідно пам’ятати, що всім потерпілим у серйозній катастрофі загрожує розвиток шоку, особливо тим, хто втратив багато крові.

Схема надання першої допомоги:

• негайно викликайте медичну допомогу;
• перевірте, чи немає в постраждалого медальйона чи браслета з медичною інформацією;
• переконайтеся, що потерпілий нормально дихає: якщо дихання порушено, необхідно зробити штучну вентиляцію легень (штучне дихання);
• негайно зупиніть кровотечу, перев’язавши основні рани для зменшення крововтрати і болю;
• укладіть постраждалого таким чином, щоб не завдавати зайвого болю;
• підніміть ноги, для посилення припливу крові до мозку і серця;
• підтримуйте нормальну температуру тіла постраждалого (закутайте в теплу ковдру, при можливості прикладіть теплі грілки, пляшки з теплою водою);
• транспортуйте постраждалого іммобілізувавши його тіло;
• постійно спостерігайте за станом дихання та серцевої діяльності постраждалого.

 Забороняється:

• давати постраждалому їжу (може виникнути необхідність термінової операції і шлунок повинен бути порожнім);
• давати пораненому алкогольні напої;
• якщо причина шоку невідома – давати пити (можна змочувати губи водою).

Підготувала  фельдшер із санітарної освіти

КНП «Перша  Черкаська  міська лікарня»

Семиліт Л.М.