Остеопороз: причини, лікування, профілактика

Остеопороз – це прогресуюче метаболічне захворювання кісток, при якому відбувається зниження їх мінералізації (маси кісткової тканини на одиницю об’єму), що супроводжується порушенням структури кісток. Сам латинський термін «osteoporosis» буквально означає пористість кісток, оскільки у разі остеопорозу кістки стають надзвичайно крихкими та схильні до переломів при незначній чи неявній травмі.

Організму для підтримання нормальної роботи всіх органів систем постійно потрібні мінеральні речовини. Кісткова тканина людини зберігає “недоторканний запас” мінеральних речовин. Коли їх у їжі не вистачає, організм запозичує їх у кісток. Постійне запозичення призводить до того,  що кістки стають крихкими, порожнистими та менш щільними, відбувається втрата кісткової тканини, зменшення її маси й у результаті – остеопороз.

Остеопороз – це захворювання, при якому кістки стають слабшими та більш схильними до переломів.
Фото: minervastock/Depositphotos

Стан, який передує остеопорозу, називається остеопенія.

Причини остеопорозу

В залежності від природи походження виділяють первинний і вторинний остеопороз.

Первинна форма хвороби виникає із-за природного зносу кісток. До нього відносять постменопаузальний, сенільний, ювенальний остеопороз.

З віком щільність кісток зменшується, і це вважається нормальним явищем. Однак у деяких такі зміни відбуваються раніше і протікають більш інтенсивно: остеокласти – клітини, які руйнують стару кісткову тканину, функціонують активніше, ніж остеобласти, що створюють нову, відбувається вимивання кальцію з кісток, вони стають все більш крихкими.

Найчастіше остеопороз діагностують у пацієнтів зрілого віку. У жінок «період ризику» – менопауза, оскільки яєчники перестають виробляти гормон естроген, який відповідає за збереження кальцію в кістках, а у чоловіків після 60 років знижується вироблення тестостерону, який теж відповідає за кальцій у скелеті. У дітей остеопороз вважається дуже рідкісним захворюванням і проявляється у вигляді патологій кісткової тканини, пов’язаних зі спадковими хворобами, недоношеністю дитини, важкими гормональними, обмінними порушеннями, дефектами опорно-рухового апарату, особливо такими, як сколіоз.

Крім фізіологічних змін в організмі із віком формується вторинний остеопороз, причинами виникнення якого можуть бути:

• генетична схильність. Особливо, випадки перелому стегна у батьків;
• жіноча стать (жінки хворіють втричі частіше за чоловіків)
• захворювання ендокринної системи
• прийом високих  доз стероїдних гормонів терміном більш ніж 3 місяці;
• такі медичні стани як запалення, гормональні порушення, проблеми з всмоктуванням корисних речовин;
• тривалий прийом медикаментів, які впливають на міцність кісток або рівень гормонів. Наприклад, протиестрогенові пігулки, які часто приймають жінки після лікування раку молочної залози;
• розлади харчової поведінки, наприклад, анорексія чи булімія;

• низький індекс маси тіла і крихка статура

• куріння та надмірне вживання кофеїну та алкоголю

• приналежність до європеоїдної або монголоїдної раси
• сидячий спосіб життя та погане харчування

 Медики виділяють 4 стадії остеопорозу:

• перша – характеризується зниженням щільності кісток, але протікає безсимптомно;
• друга – остов кісток стоншується, але його цілісність не порушена повністю;
• третя – захворювання охоплює кілька відділів хребта, від шийного до поперекового, щільність кісткової тканини знижується ще більше, змінюється форма хребців;
• четверта – кісткова тканина сильно демінералізована, на ній помітні виражені ділянки просвітлення, стає більше хребців, що змінили форму, починає змінюватися форма кісток.

Виходячи з особливостей локалізації уражень кісткової тканини, виділяють кілька різновидів хвороби. Медицині відомі такі види остеохондрозу, як плямистий (патологічний процес має вогнищевий характер), епіфізарний (захворювання вражає шийку стегна, кістки рук, зап’ястя), дифузний остеопороз (хвороба рівномірно охоплює всі кістки).

Симптоми. Як виявляється остеопороз хребта?

Витончення кісткової тканини протікає повільно і спочатку безсимптомно. Найперші ознаки остеопорозу можуть бути виявлені тільки в ході комплексного медичного обстеження. Больові відчуття в кістках і порушення рухових функцій, що вимагають специфічного лікування, з’являються вже на більш пізніх стадіях розвитку хвороби.

Важкі ступені остеопорозу у жінок і чоловіків проявляються однаково:

Найвідомішими симптомами остеопорозу можна вважати:

• біль в області спини та/або грудної клітки. Біль може виникати в будь-яких відділах хребта, а якщо захворювання вражає кінцівки (остеопороз кульшового суглоба, колінного), вона локалізується відповідним чином – в області стегон, колін, кистей, стоп.
• зменшення зросту з часом (часто на кілька сантиметрів)

• сутулість і «горб» на спині
• проблеми із ШКТ
• переломи кісток, які виникли внаслідок невеликих навантажень

Самим важким клінічним проявом хвороби є переломи, які через надмірну крихкість кісток скелета здатні відбуватися із-за незначних впливів. Найбільше таким деформаціям при остеопорозі схильні стегнові та променеві кістки. У хворих можливі навіть переломи кісток лицьового скелета – верхньої і нижньої щелепи.

Іноді, навіть чхання або кашель можуть спричинити перелом ребра.

Діагностика остеопорозу

Лікування остеопорозу ускладнюється тим, що ця хвороба складна в діагностиці через тривалий розвиток протягом років і відсутність явних симптомів на ранній стадії.

Вона часто діагностується лише коли випадкове падіння спричинило перелом.

Тому життєво важливо вчасно визначити захворювання скелета і запобігти його розвитку.

Для діагностики остеопорозу використовують:

• аналізи крові на певні маркери
• рентгенівську денситометрію
• ультразвукову денситометрію
• контроль за рівнем кальцію та вітаміну Д.

Денситометрія, здійснювана з допомогою рентгена або ультразвуку, допомагає провести аналіз щільності кісткової тканини, діагностувати стадію розвитку остеопорозу і оцінити ймовірність переломів. Крім того, шляхом ультразвукової або рентгенологічної денситометрії лікар може відстежувати ефективність призначеного лікування.

Який лікар лікує суглоби і кістки?

Підвищена крихкість має багато причин, тому лікуванням займається не тільки лікар-ортопед, який спеціалізується на проблемах суглобів і кісток, але і ендокринолог, травматолог, ревматолог. Для раннього виявлення демінералізації кісткової тканини фахівці використовують лабораторний аналіз на рівень остеокальцину – основного маркера порушень обміну.

Лікування остеопорозу

На питання, чи можна вилікувати остеопороз, медики дають негативну відповідь. Лікування остеопорозу спрямовано на зміцнення кісток, на зупинення його прогресування і зняття болю. Для цього застосовуються спеціальні медикаменти, такі як препарати кальцію, фториди, бісфосфонати, стероїди, гормональні, вітамінні засоби, ЛФК, масаж, фізіотерапія. Для лікування остеопорозу застосовують також і безмедикаментозну терапію (харчування, фізичні вправи). Проте правильний план лікування може скласти тільки професійний ортопед-травматолог після лабораторних досліджень.

Визначаючи, як лікувати запущений остеопороз у хворих літнього віку, необхідно враховувати, що у таких пацієнтів практично завжди є повні або часткові протипоказання до прийому цілого ряду препаратів. Вибираючи, як лікувати остеопороз, деякі віддають перевагу нетрадиційним методам, вважаючи їх більш безпечними, ніж терапія препаратами, які володіють побічними ефектами. Для полегшення симптомів народна медицина пропонує рецепти на основі мумійо, лікувальних трав, меду, прополісу, яєчної шкаралупи, волоських горіхів.

Лікування остеопорозу у жінок і чоловіків може включати носіння ортезів, які уповільнюють деформацію кісток.

Профілактика остеопорозу

Якщо ви в зоні ризику, то ось, що допоможе запобігти захворюванню:

• регулярні фізичні вправи, перебування на природі, плавання;

• здорова їжа, багата на кальцій, вітамін Д та інші мікро- та макроелементи;

• щоденний прийом 10 мікрограмів вітаміну Д;

• зміни в стилі життя: перш за все, відмова від куріння та вживання алкоголю;

Для профілактики остеопорозу необхідно раз на рік проходити планове обстеження у лікаря.

 Авторка Людмила СЕМИЛІТ

Джерела Інформація з мережі Інтернет