14 червня — Всесвітній день донора крові

БЕРЕЖИ СЕБЕ

 ЯК ПІДТРИМУВАТИ  СВОЄ ЗДОРОВЯ

 “МИ З ТОБОЮ ОДНІЄЇ КРОВІ”. РОЗВІНЧУЄМО 7 РОЗПОВСЮДЖЕНИХ МІФІВ ПРО ДОНОРСТВО КРОВІ

На перший погляд, донорство крові — це щось складне. Дійсно, ця тема обросла такою кількістю міфів, що й не знаєш, як до неї підійти. “Потрібна спеціальна дієта”, “не можна вживати алкоголь”, “у мене поширена група крові — вона нікому не потрібна” та інші.

На практиці все набагато легше. Щоб стати донором/кою, потрібно всього кілька простих умов — бути повнолітніми, мати бажання та не мати протипоказів, а також підготувати свій організм до здавання крові.

Спільно з ГО “Агенти крові”, яка популяризує регулярне донорство в Україні, розвінчуємо найпопулярніші міфи на цю тему. На сайті організації можна дізнатися про протипокази та інші деталі донації.

Міф 1. Під час донації є ризик заразитися сифілісом, ВІЛ та гепатитами.

Правда: такого ризику не існує.

Під час донації використовуються тільки стерильні голки та гемакони (контейнери для крові). Це завжди одноразові інструменти, які відкриваються виключно в присутності донора/ки, а після процедури — утилізуються за всіма стандартами.

І це ще не все. Перед переливанням крові іншій людині, кров завжди ретельно перевіряють на всі можливі захворювання, як-от гепатити, ВІЛ тощо.

Міф 2. Під час донації людина втрачає багато крові, тож це негативно впливає на її здоров’я.

Правда: донор/ка віддає ту кількість крові, втрата якої не несе загрози його/її життю та здоров’ю.

Загальний обсяг крові в організмі дорослої людини коливається від 4,5 літрів (у жінок) до 6 літрів (у чоловіків). Стандартний об’єм донації — 450 мл; отже, втрата крові складає в середньому 8 % від загального об’єму крові. Втрачену плазму організм поновить за 20 годин, а на відновлення еритроцитів може піти трошки більше часу. Кров доволі швидко оновлюється з депо (так називають венозні судини деяких органів і тканин, які містять великі об’єми крові).

ІНФ._міфи про донорство (1)

Міф 3. Якщо курити, вживати алкоголь та їсти жирну їжу, то ніколи не станеш донором/кою.

Правда: донором/кою може стати кожен і кожна, варто лиш три дні перед донацією дотримуватися певних рекомендацій щодо харчування.

Донорство не вимагає особливого стилю життя. Єдина вимога — дотримуватись гастрономічних обмежень за три дні до донації. Детальніше про це можна дізнатися в чат-боті наших партнерів “Агенти крові”.

Міф 4. Кров поширених груп не потрібна.

Правда: логічно припустити, що і хворих із поширеною групою крові так само більше.
Тому потреба в крові різних груп є завжди. А особливо — під час війни.

Міф 5. Один раз здав/ла кров — і досить.

Правда: саме регулярне донорство дозволяє робити прогнозованою роботу центрів крові та створювати резерв заготовленої крові та її компонентів. Крім того, регулярне донорство виховує в людей свідомий підхід до життя, що покращує показники крові.

Регулярні донори крові складають основу баз даних центрів крові, бо вони мають більше шансів здати кров без ускладнень, добре розуміють вимоги та процедуру.

ІНФ_міфи про донорство (2)

Міф 6. Донорами крові повинні бути кожен і кожна.

Правда: Україні потрібно три донори на сто людей.

За даними ВООЗ, рекомендована кількість донорів для країн із рівнем доходу вище середнього складає 16.4 людини на 1000 громадян або 2 донори/ки на сто людей. Навіть якщо в 16-поверховому будинку знайдеться 8 донорів/ок, система крові України зміцнішає та витримає будь-які виклики.

Міф 7. Вихвалятися донорством — соромно.

Правда: ніщо так не мотивує до донорства як досвід знайомих — станьте для когось прикладом.

Особисті історії допомагають рухати донорство вперед, оскільки мотивують інших до цієї справи. Бути донором/кою — це почесно й варте уваги, тому розповідайте про це не вагаючись.

ІНФ._міфи про донорство (3)

Отже, донація — це просто, безболісно й гарантовано рятує три життя. Щоб записатися в ряди донорів і донорок крові, просто дотримуйтеся інструкцій у чат-боті “Агенти кров” та оберіть будь-який зручний для вас пункт здачі крові.

Але це ще не всі міфи — більше розповідаємо в другій частині матеріалу.

 

Автори: Команда ГО “Агенти крові”

Джерела

Матеріали ВООЗ